Спецпроект

ВУЛИЦЮ УРИЦЬКОГО В КИЄВІ ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ НА ЛИПКІВСЬКОГО

Мер Києва Леонід Черновецький підписав рішення Київради 2007 року про перейменування вулиці Мойсея Урицького у вулицю митрополита Василя Липківського.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Протягом 4 років рішення Київради про перейменування вулиці не підписувалося Черновецьким, - зазначив Бригинець. - Нарешті документ підписаний, і найближчим часом він буде обнародуваний і виконаний".

Процес присвоєння одній з центральних вулиць Києва (на масиві Солом'янка) імені митрополита Василя Липківського тягнеться з 1993 року, коли комісія Київради з питань перейменувань і пам'ятних знаків вперше розглянула питання щодо перейменування вул.Урицького на вул. В.Липківського.

На думку депутата, на карті міста "з'явиться ще один по-справжньому український символ і зникне вулиця, яка носила ім'я головного петроградського ЧКіста, людину, що вчинила злочин проти народовладдя - організувала розпуск Всеросійських установчих зборів, що цілком могли перетворити Росію в демократичну державу, а не комуністичну імперію".

Митрополит Василь (Липківський) - український релігійний діяч, церковний реформатор, проповідник, педагог, публіцист, письменник і перекладач, борець за автокефалію українського православ′я, творець та перший митрополит Київський і всієї України відродженої у 1921 році Української Автокефальної Православної Церкви. У 1919-1927 рр. - останній настоятель та доглядач Софії Київської.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.