Європа визнала право Палестини на незалежність

Європейський парламент визнав легітимною заявку Палестинської національної адміністрації (ПНА) на визнання незалежності палестинської держави.

Про це повідомляє "Джерусалем Пост".

Рішення було ухвалене за підсумками засідання Європарламенту в четвер, 29 вересня. При цьому в резолюції наголошується, що створення палестинської держави можливо тільки шляхом переговорів з Ізраїлем.

Відзначаючи право Ізраїлю на безпеку в рамках власних кордонів, документ Європарламенту визнає за ПНА право на створення власної держави в межах 1967 року. Єрусалим повинен стати столицею обох держав. При цьому одностороння зміна цих кордонів має вважатися недійсною.

Депутати закликали знайти рішення проблеми протягом року.

Рішення було прийнято депутатами Європарламенту одноголосно.

Заявка на визнання незалежності ПНА була подана генеральному секретарю ООН Пан Гі Муну керівником автономії Махмудом Аббасом 23 вересня. 28 числа Рада безпеки прийняла рішення передати заявку на розгляд спеціального комітету.

Проти заявки палестинців виступає Вашингтон, де вважають, що рішення про незалежність має бути прийняте на підставі двосторонніх переговорів між Ізраїлем і ПНА.

Палестинці, у свою чергу, в разі провалу позитивної резолюції розраховують звернутися до Генеральної асамблеї ООН, велика частина членів якої підтримують незалежність Палестини. Однак у цьому випадку ПНА отримає статус країни-спостерігача, що не має права голосу.

Палестинська національна адміністрація (Палестинська автономія, ПНА) була створена в 1994 в якості перехідного уряду Палестини - відповідно до базових погоджень палестинсько-ізраїльських переговорів від 13 вересня 1993 в Осло.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".