Європа визнала право Палестини на незалежність

Європейський парламент визнав легітимною заявку Палестинської національної адміністрації (ПНА) на визнання незалежності палестинської держави.

Про це повідомляє "Джерусалем Пост".

Рішення було ухвалене за підсумками засідання Європарламенту в четвер, 29 вересня. При цьому в резолюції наголошується, що створення палестинської держави можливо тільки шляхом переговорів з Ізраїлем.

Відзначаючи право Ізраїлю на безпеку в рамках власних кордонів, документ Європарламенту визнає за ПНА право на створення власної держави в межах 1967 року. Єрусалим повинен стати столицею обох держав. При цьому одностороння зміна цих кордонів має вважатися недійсною.

Депутати закликали знайти рішення проблеми протягом року.

Рішення було прийнято депутатами Європарламенту одноголосно.

Заявка на визнання незалежності ПНА була подана генеральному секретарю ООН Пан Гі Муну керівником автономії Махмудом Аббасом 23 вересня. 28 числа Рада безпеки прийняла рішення передати заявку на розгляд спеціального комітету.

Проти заявки палестинців виступає Вашингтон, де вважають, що рішення про незалежність має бути прийняте на підставі двосторонніх переговорів між Ізраїлем і ПНА.

Палестинці, у свою чергу, в разі провалу позитивної резолюції розраховують звернутися до Генеральної асамблеї ООН, велика частина членів якої підтримують незалежність Палестини. Однак у цьому випадку ПНА отримає статус країни-спостерігача, що не має права голосу.

Палестинська національна адміністрація (Палестинська автономія, ПНА) була створена в 1994 в якості перехідного уряду Палестини - відповідно до базових погоджень палестинсько-ізраїльських переговорів від 13 вересня 1993 в Осло.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.