Табір у Києві, присвячений польській "Солідарності"

Польський Інститут у Києві запрошує до участі у проекті "Табір Солідарність", який відбудеться у столиці 7-11 вересня 2011 року.

"Табір Солідарність" - це проект, у якому табір виступає у якості художнього простору.

Інсталяція складається зі сталевих "будиночків", які роками створювались докерами Ґданської верфі - з метою відокремлення приватного простору від виробничого, колективного. Саме тут зустрічались на перервах, щоб випити кави, поснідати, відпочити, а часом і конспіруватись.

Будиночки були осередком товариського життя та місцем вільного висловлення поглядів.

Офіційний постер табору

Програма "Табір Солідарність" буде складатись з лекцій, мистецьких проектів, конкурсів та круглих столів.

Вхід безкоштовний. Більшість заходів відбудеться в НаУКМА і Молодому театрі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.