У Варшаві з'явиться сквер Василя Стуса

Рада міста Варшави у четвер, 9 лютого, проголосувала за надання імені Василя Стуса скверу в центрі польської столиці.

Про це повідомляє український мультимедійний портал "Простір"

Сквер знаходиться на перехресті Алеї Незалежності та вулиці Стефана Баторія, поблизу станції метро "Поле Мокотовське".

Майбутній сквер Стуса у Варшаві 

В обґрунтуванні рішення, до якого додано біографію Стуса, читаємо, що він є "українським поетом і опозиційним діячем", а також "полонофілом та речником польсько-українського поєднання".

 Василь Стус

Виконати ухвалу має мер Варшави Ганна Ґронкевич-Вальц, рішення набуває чинності через 14 днів після його публікації в офіційному урядовому виданні Мазовєцького воєводства – повідомляє офіційний сайт Ради міста Варшава.

Поблизу майбутнього скверу Василя Стуса знаходиться Національна бібліотека Польщі та найбільший економічний університет країни – Головна торговельна школа (SGH).

З міської документації дізнаємося, що процедура надання скверу імені Василя Стуса розпочалася наприкінці 2016 року. Тоді проект спочатку негативно, а відтак позитивно оцінила Комісія міських назв Варшави.

Перейменування скверу обійдеться Варшаві у 8650 злотих (2 тисячі євро), з чого більшість коштів – це ціна виготовлення та установки таблиць з назвою скверу.

Читайте також:

Василь Стус: "Я захоплений польськими звитяжцями духу і шкодую, що я не поляк" 

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Семен Глузман: "Стус не мог быть фальшивым" 

КГБ проти українців. Справа "Блок" 

Різдво Василя Стуса 

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?