Українці мають знайти компроміс, як поляки у 1980-х - науковець

Українські політики і всі небайдужі мають знайти компроміс, який дозволить прийняти закони, необхідні для партнерської співпраці з Євросоюзом.

Про це йдеться у відкритому листі професора Ягеллонського університету (Краків) Володимира Мокрія, керівника кафедри українознавства факультету міжнародних і політичних студій.

"Всі знають, що у разі непідписання угоди у Вільнюсі неприятелі матимуть достатньо часу, щоб пригнобити Україну, а ЄС матиме свої нелегкі проблеми та ще й вибори до Європарламенту", - зазначив професор.

За словами Мокрія, після підписання угоди у Вільнюсі можна буде вносити поправки, головне - підписати.

"Як депутат Сейму від [профспілкового руху] "Солідарність" в 1989-1991 роках, хочу поінформувати, що нас з "Солідарності" було 161 депутатів, а комуністів 299, - наголошується у зверненні. - Але ми їх переконували, просвіщали і змогли прийняти закони, завдяки яким почали звільнення від комунізму".

За словами професора, українці, як і люди "Солідарності" – це люди діалогу. Він просить усі зацікавлені сторони порозумітися і прийняти компромісні, але необхідні для євроінтеграції закони.

"Припинення євроінтеграційних стремлінь України означає повернення до недотриманого   царською владою Переяслава і відкинення європейських цінностей", - наголошує науковець.

Дивіться також: "Як посадити поруч владу та опозицію. Європейський досвід"

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.