У ЦВК розкажуть, чому "Солідарність" не допомогла трудящим

У Центрі візуальної культури в кінотеатрі "Жовтень" відбудеться лекція професора Девіда Оста (США) "Поразка солідарності: гнів і політика в посткомуністичній Європі".

Час і місце: четвер, 31 травня 2012, 19:00. Центр візуальної культури (вул. Костянтинівська, 26, кінотеатр "Жовтень").

Девід Ост - професор коледжів Гобарта і Вільяма Сміта (Нью-Йорк). На його думку, польська профспілка "Солідарність" відіграла ключову роль у переході від планової до ринкової економіки у Східній Європі.

Однак, хоча робітники брали активну участь у протестах "Солідарності" наприкінці 1980-х, уже на початку 90-х стало зрозуміло, що вони не виграли від процесів економічної трансформації Польщі, а навпаки - опинилися в програші.

Робітники залишилися сам на сам зі своїми проблемами у ситуації зростаючих економічних і політичних нерівностей, відчуваючи гнів та обурення. Врешті-решт, вони відкинули вимоги своїх ліберальних лідерів, відкривши шлях для правих націоналістичних сил.

 

Опираючись на польові дослідження у польських робітничих містечках та інтерв'ю з робітниками, профспілковцями і політиками, Девід Ост показує, яким чином голоси гніву й обурення впливають на політику.

Читайте також: Василь Стус: "Я захоплений польськими звитяжцями і шкодую, що не поляк"

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.