Анонс: "Ритуал і тіло" - лекція про родинні обряди

Центр Польських та європейських студій НаУКМА запрошує на лекцію та презентацію монографії Марії Маєрчик "Ритуал і тіло. Структурно-семантичний аналіз українських обрядів родинного циклу" (вид-во "Критика").

10 жовтня 2011

Під час заходу авторка не тільки розповість про новий погляд на символіку руху і нерухомості, мовлення і німоти, зору і сліпоти, віку і ґендеру, статі та андрогінії, одягової та кулінарної символіки в українських обрядах, але також поділиться секретом успішного аналізу щільного поля семіотики тілесності.

Захід відбудеться в Центрі польських та європейських студій на Волоській, 10 у понеділок, 10 жовтня, о 18:00-20:00.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

2 грудня 2020 — Максим Майоров

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

30 листопада 2020 — Радомир Мокрик

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

1 грудня 2020 — Михало Костів, Іван Петренко

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

30 листопада 2020

Всі тексти «Історичної правди»

2 грудня, 14:35

На Закарпатті реконструюють одну з найстаріших в Україні синагог

2 грудня, 14:27

На кукурудзяному полі в Сербії розкопали штаб римського легіону

2 грудня, 13:11

Після п’яти років реставрації Андріївську церкву відкриють для відвідувачів – МКІП

2 грудня, 10:52

На алеї Героїв Небесної Сотні встановили "Дзвін гідності"

Всі новини