Анонс: дискусія "Революція 1991 року: спасибі жителям Донбасу!"

У Львові говоритимуть про шахтарський протестний рух 1989-1991 років.

"Спасибі жителям Донбасу за незалежність України!" - такого лозунгу бракувало на цьогорічних святкуваннях двадцятої річниці незалежності. Тим часом потужний шахтарський рух 1989-91 років відіграв важливу роль у розпаді СРСР.

Які вимоги ставили гірники? Чого вони прагнули і чого вдалося досягти?

20 років страйку шахтарів: як "регіонал" Болдирєв поборював КПРС

Про це у вівторок у Львові розповість історик Деніел Валковіц, професор Нью Йоркського Університету, що досліджував шахтарський рух Донбасу 1989-91 років (за результатами цих досліджень видано книгу "Говорять робітники Донбасу" і знято документальний фільм "Перестройка знизу").

Зустріч англійською мовою, вхід вільний.

25 жовтня о 19:00, ауд.319 головного корпусу Львівського університету

Організатори: проект "Праця і робітничий рух в Україні: архів і дослідження", кафедра теорії та історії соціології Львівського університету.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.