Пам'ятник Леніну в Росії виявився радіоактивним

Агентство з захисту населення повідомило, що пам'ятник Леніну, який стоїть у місті Калтан Кемеровської області РФ з 1962 року, має підвищений радіаційний фон.

Про це повідомляє Сиб.fm.

Радіоактивні хвилі поширювалися на метр і перевищували допустимий рівень радіації в 2,5-4 рази, повідомила міська влада Калтану.

За словами прес-секретаря адміністрації регіону, підвищений радіаційний фон біля пам'ятника Володимиру Леніну виявили в ході перевірки на радіоактивність міста. Раніше подібних досліджень в місті ніхто не проводив - і не знав про те, що пам'ятник "фонить".

Радіоактивним виявилося кам'яне облицювання постаменту - плити, на яких він був встановлений. Зрештою плити поміняли, а пам'ятник Леніну перенесли на десять метрів.

"Були дані рекомендації голові округу - усунути проблему. Або прибрати цей пам'ятник, або замінити облицювання, - повідомив чиновник. - Але оскільки це наша історія, прибирати пам'ятник ми не стали".

Зняти облицювання з постаменту виявилося неможливо, тому адміністрація вирішила збудувати новий постамент для пам'ятника і облицювати його керамогранітом. Рішення було погоджене з місцевою філією Комуністичної партії РФ.

...и Ленин великий нам путь облучил

"Постамент новий звели буквально в десяти метрах від старого і вже облицювали, - пояснив прес-секретар. - Ленін стоїть на новому місці".

Детальніше про долю радіоактивного постаменту - чи вивезли його з міста і куди? чи залишився він поруч із новим на старому місці? - сибірське видання не повідомляє.

Пам'ятник Леніну в Калтані відкрито в 1962 році. Фігура вождя була виготовлена ​​на Митищинському заводі художнього литва (Московська область), це ж підприємство організувало доставку гранітних плит з Алтайського краю Росії.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".