Пам'ятник Леніну в Росії виявився радіоактивним

Агентство з захисту населення повідомило, що пам'ятник Леніну, який стоїть у місті Калтан Кемеровської області РФ з 1962 року, має підвищений радіаційний фон.

Про це повідомляє Сиб.fm.

Радіоактивні хвилі поширювалися на метр і перевищували допустимий рівень радіації в 2,5-4 рази, повідомила міська влада Калтану.

За словами прес-секретаря адміністрації регіону, підвищений радіаційний фон біля пам'ятника Володимиру Леніну виявили в ході перевірки на радіоактивність міста. Раніше подібних досліджень в місті ніхто не проводив - і не знав про те, що пам'ятник "фонить".

Радіоактивним виявилося кам'яне облицювання постаменту - плити, на яких він був встановлений. Зрештою плити поміняли, а пам'ятник Леніну перенесли на десять метрів.

"Були дані рекомендації голові округу - усунути проблему. Або прибрати цей пам'ятник, або замінити облицювання, - повідомив чиновник. - Але оскільки це наша історія, прибирати пам'ятник ми не стали".

Зняти облицювання з постаменту виявилося неможливо, тому адміністрація вирішила збудувати новий постамент для пам'ятника і облицювати його керамогранітом. Рішення було погоджене з місцевою філією Комуністичної партії РФ.

...и Ленин великий нам путь облучил

"Постамент новий звели буквально в десяти метрах від старого і вже облицювали, - пояснив прес-секретар. - Ленін стоїть на новому місці".

Детальніше про долю радіоактивного постаменту - чи вивезли його з міста і куди? чи залишився він поруч із новим на старому місці? - сибірське видання не повідомляє.

Пам'ятник Леніну в Калтані відкрито в 1962 році. Фігура вождя була виготовлена ​​на Митищинському заводі художнього литва (Московська область), це ж підприємство організувало доставку гранітних плит з Алтайського краю Росії.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.