У Європі вшанували жертв Світових воєн (ФОТО)

У Великобританії, Франції, Бельгії та Афганістані люди згадували загиблих у Першій світовій війни, а також подальших бойових конфліктах.

Про це повідомляє "Точка.net".

По всій території Великобританії пройшли дві хвилини мовчання.

Всі фото: tochka.net

Рівно 93 роки назад - 11 листопада 1918 року - в Комп'єнському лісі під Парижем Німеччина підписала з Антантою (Францією та Британією) угоду про перемир'я, яка поклала край Першій світовій війні, що забрала життя 10 мільйонів солдат і офіцерів різних національностей.

Тоді на вулиці Парижа, Брюсселя, Лондона та Нью-Йорка вийшли мільйони людей, щоб святкувати завершення смертельної агонії, яка з 1914 року охопила весь західний світ.

Тим часом на деяких фронтах все ще гинули солдати й офіцери, а остаточний мир уклали кількома місяцями пізніше у Версалі.

Живих свідків та ветеранів Першої світової війни в Європі майже не залишилося. Останній учасник воєнних дій з-поміж бельгійців помер у 2004 році.

Різанина в окопах Бельгії. Реконструкція (ВІДЕО)

Патріотичні церемонії, релігійні служби, хвилини мовчання та поминальні дзвони у багатьох європейських країнах стосувалися всіх без винятку загиблих і в Першій, і в Другій світових війнах.

В лютому 2011 року помер останній ветеран Першої світової війни.

Танкіст Першої світової малював битви, у яких брав участь (ФОТО)



Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.