Спецпроект

1917: англо-німецька різанина в болотах біля Іпру

Битва при Пашендале стала символом солдатських страждань Першої світової війни. Залиті липким багном окопи, отруйні гази і багнетні атаки заради ще кількасот метрів багна - нікому не потрібна війна на виснаження.

Цього дня де-факто завершился Перша світова, одним із символом якої стала окопна війна у бельгійських болотах. Канадський режисер Пол Ґросс зняв повнометражний фільм про своїх земляків, які воювали у битві при Пашендале - села біля містечка Іпр.

Безкінечний обстріл зруйнував меліораційні канали цієї місцини, і вона перетворилася на суцільне болото, у якому тонули люди.

Аерофотозйомку Пашендале до і після битви дивіться у розділі "Блогосфера"

Ґросс присвятив фільм своєму дідові, який на смертному одрі просив пробачення у вбитого ним штиком в обличчя під Пашендале молодого німця. Канадський уряд інвестував у фільм понад $5 млн - і з загальним бюджетом біля $15 млн стрічка "Пашендале" стала найдорожчою в історії Канади.

Режисер запевняє, що в батальних сценах, в яких знімалися канадські солдати, котрі повернулися з Афганістану, події відтворені з усією можливою старанністю.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.