Спецпроект

1917: англо-німецька різанина в болотах біля Іпру

Битва при Пашендале стала символом солдатських страждань Першої світової війни. Залиті липким багном окопи, отруйні гази і багнетні атаки заради ще кількасот метрів багна - нікому не потрібна війна на виснаження.

Цього дня де-факто завершился Перша світова, одним із символом якої стала окопна війна у бельгійських болотах. Канадський режисер Пол Ґросс зняв повнометражний фільм про своїх земляків, які воювали у битві при Пашендале - села біля містечка Іпр.

Безкінечний обстріл зруйнував меліораційні канали цієї місцини, і вона перетворилася на суцільне болото, у якому тонули люди.

Аерофотозйомку Пашендале до і після битви дивіться у розділі "Блогосфера"

Ґросс присвятив фільм своєму дідові, який на смертному одрі просив пробачення у вбитого ним штиком в обличчя під Пашендале молодого німця. Канадський уряд інвестував у фільм понад $5 млн - і з загальним бюджетом біля $15 млн стрічка "Пашендале" стала найдорожчою в історії Канади.

Режисер запевняє, що в батальних сценах, в яких знімалися канадські солдати, котрі повернулися з Афганістану, події відтворені з усією можливою старанністю.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.