Спецпроект

Анонс: ТВІ покаже фільм "ЖОРНА"

У понеділок у програмі "Згадати все" транслюватимуть фільм режисера Анни Гін "ЖОРНА".

"Великий ресторан. Сьогодні і щоденно з 10:30 до 2:30 тридцяти ночі – ДЖАЗ! Естрадні виступи кращих артистів" - уявіть, такі оголошення у харківській пресі з’являлися у той час, коли навколо тодішньої столиці України вже утворилося кільце смерті, а на вулицях уже почали збирати тіла селян, які намагалися у місті знайти прихисток від біди!" - говорить автор і ведучий програми "Згадати все" Олександр Зінченко.

Харківську пресу часів Голодомору варто подивитися у рубриці "Артефакти"

Цей фільм про те, як Харків перетворився на острів життя у величезному океані смерті. Знімальна група об’їхала всі без виключення райони сучасної Харківської області. У кожному з них старші люди пам’ятають важку осінь, страшну зиму і весну, що не принесла надії.

Герої фільму оповідають свої історії. І у них повторюється сумний факт: Голодомор був створений руками самих українців. Усі "ударники", які конфісковували і знищували запаси їжі у своїх односельців, колись у дитинстві гралися із майбутніми "куркулями" у квача і хованки. Це не були марсіани, ці "ударники" не прелетіли з інших планет. Вони були односельцями, сусідами. І ось тепер – восени 1932-го вони перетворилися на знаряддя сталінської людожерської системи, винищуючи разом із їжею навіть посуд, у якому б можна було щось зготувати. Саме так про ті події оповідають герої фільму "ЖОРНА".

Програма "Згадати все" із фільмом "ЖОРНА" вийде в ефір у понеділок, 21 листопада о 18:50 із повтором у День пам’яті жертв Городомору у суботу, 26 листопада о 15:45.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.