Державне радіо розпочинає проект з історії християнства

Національна радіокомпанія України розпочинає спеціальний проект – цикл програм під загальною назвою "Історія Християнської Церкви".

Про це повідомляє "Українське радіо".

Цикл позиціонується як духовно-просвітницька акція, що має повернути українців до кращого розуміння своєї історії, місця нашої держави в контексті розвитку світової християнської культури, значення наших видатних діячів Церкви, прославлених українських святих, духовних пастирів, полемістів, предстоятелів Церкви у загальній картині становлення християнства у світі.

До виготовлення заплановано понад 100 програм у формі коротких історичних художньо викладених нарисів, якими буде охоплено часи від Різдва Христового до сьогодні.

Від появи, народження  Церкви на землі, через часи гонінь, єресей, Вселенських соборів, Середньовіччя, Реформації – і аж до теперішніх часів, до становлення сучасної картини побутування християнства в Україні і світі.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.