За порівняно короткий проміжок часу можна відзначити певну нелогічність і непослідовність дій політики РІ у царині свободи совісті: якщо у 2-й половині ХІХ ст. спостерігається намагання «розполячити» РКЦ шляхом «оправославлення» (витіснення латинського обряду) та русифікації, то на початку ХХ ст. – спроби «розправославити» щойно створену громаду російських католиків шляхом примусу їх до відмови від східного обряду.

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Інтерв‎'‎ю з Натаном (Носоном) Вершубським, одним з останніх в'язнів совісті в СРСР, якого засудили за «крадіжку» книг з синагоги на Подолі

Деякі дослідники взагалі вважають Гільдеріха агентом імперії або ж персонально Юстиніана, який став імператором через три роки після коронації Гідьдеріха. І хоча жодних доказів на користь "шпигунської" версії немає, сама поведінка короля викликала підозри у вандальської знаті.

"Ковч, який досконало знав німецьку мову, крикнув до німецьких солдатів, щоб допустили його до синагоги. Останні оніміли від здивування і пустили його, а отець кинувся виносити людей із палаючої синагоги. Серед інших, яких врятував о. Ковч, був рабин м. Белз Аарон Рокеах".