ЮНЕСКО знову напосядеться на владу щодо історичних пам'яток у Києві

ЮНЕСКО звернеться до української влади за роз’ясненнями щодо незадовільного стану історичних пам’яток у Києві.

Про це йдеться у відповіді голови Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Кішора Рао на звернення Віталія Кличка і депутатської фракції "УДАР" у Київраді щодо системної забудови дніпровських схилів та необхідності захисту об’єктів, внесених до переліку Світової спадщини, повідомили УНІАН у прес-службі партії.

"Запевняємо вас у тому, що приділимо належну увагу цій проблемі, - йдеться у відповіді Рао. - ЮНЕСКО має намір зробити відповідний запит до представників української влади та вимагати подальшого інформування й відповідних коментарів".

У листі до ЮНЕСКО депутати навели кілька десятків прикладів, коли охоронна територія дніпровських схилів незаконно роздавалася у приватні руки. Зокрема, йшлося про будівництво вертолітного майданчика на Парковій дорозі у столиці.

Нагадаємо, в перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна в цьому переліку представлена шістьма матеріальними об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.