Росія привласнила понад 4000 пам'яток у Криму і вивозить артефакти - ЮНЕСКО

Ситуація з правами людини в окупованому Росією Криму та місті Севастополі продовжує погіршуватися, а об'єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та інші культурні пам'ятки зазнають варварського поводження і розграбування з боку окупаційної влади.

Про це йдеться в доповіді ЮНЕСКО про спостереження за ситуацією в Автономній Республіці Крим для 212-й сесії Виконавчої ради організації.

 

Зазначається, що дана інформація представлена національною комісією України у справах ЮНЕСКО та постійним представництвом України при ЮНЕСКО на прохання генерального директора ЮНЕСКО.

У ній дається загальний огляд ситуації в сферах компетенції ЮНЕСКО в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна), тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також представлена відповідна оновлена інформація за період з січня 2020 року до кінця липня 2021 року.

В ЮНЕСКО зазначають, що російська окупація Криму змінила сприйняття історико-культурної спадщини України як державою, так і суспільством.

"Росія привласнила українські культурні цінності на півострові, включаючи 4 095 пам'яток національного та місцевого значення, які перебувають під охороною держави ... Росія використовує таке привласнення для реалізації своєї комплексної довгострокової стратегії щодо зміцнення свого історичного, культурного і релігійного домінування над минулим, сьогоденням і майбутнім Криму", - йдеться в доповіді.

Зазначається, що РФ незаконно вивозить артефакти з окупованого Криму, які потім експонує в Росії зі "своїми власними кураторськими наративами", проводить несанкціоновані археологічні розкопки, стирає сліди культурної присутності кримських татар на півострові, а їх релігію перетворює на зброю проти них самих.

Також в організації звернули увагу, що в порушення вимог Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, на об'єктах культурної спадщини ведуться незаконні "археологічні розкопки".

Зокрема, в червні 2021 року з використанням важкої техніки почалися "розкопки", які можуть поставити під загрозу статус поселення Херсонес Таврійський, внесеного в 2013 р. під назвою "Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора" до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Крім того, для будівництва траси "Таврида", яка веде до нещодавно збудованого Керченського мосту, що з'єднує півострів з Росією, були знищені мусульманські поховання.

У місті Бахчисараї на тимчасово окупованій території Кримського півострова незаконно створені органи захопили 32 об'єкти нерухомості національної пам'ятки "Ханський палац", які входять до складу Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".