Спецпроект

ЧЕРНІВЦІ СТАЛИ СВІТОВОЮ СПАДЩИНОЮ ЮНЕСКО

Колишню резиденцію буковинських митрополитів (нині Чернівецький національний університет) внесли до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомляє офіційний сайт ЮНЕСКО.

За словами ректора ЧНУ Степана Мельничука, рішення про внесення одного з корпусів університету було прийнято сьогодні близько 13.00 на 35-ій сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, яка триває у Парижі з 19 по 29 червня.

"Митрополича резиденція є видатним прикладом історичної архітектури XIX-го сторіччя, - йдеться в описі у списку Світової спадщини. - Її комплекс дає приклад архітектурних та культурних впливів візантійського періоду і втілює потужну присутність Православної церкви під час правління Габсбургів, підкреслюючи політику віротерпимості у Австро-Угорській імперії".

- Внесення до спадщини ЮНЕСКО створить імідж для нашого університету і привабить туристів, - зазначив Мельничук. – Ми ж, зі свого боку, повинні облаштувати для туристів усі зручності: обладнати стоянки для транспорту, місця для харчування, сувенірні магазини. Плануємо перенести господарський двір за корпусом №4 в інше місце, а там створити туристичний комплекс. Але коли це буде і за які гроші – поки що не знаю.

 Резиденція буковинських митрополитів - красиве і величне місце для університету, куди там Гоґвартсу :) ІП вітає Чернівці і всю Україну з чудовою новиною

За словами Мельничука, з резиденції у новозбудований корпус перенесуть навчальні факультети, залишивши у пам'ятці ЮНЕСКО музеї та виставкові зали.

Показово, що рішення було прийняте оперативно - через три роки після подачі документів до Центру Світової спадщини.

У список Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

До сьогоднішнього рішення Україна у Світовій спадщині була представлена п'ятьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.