Спецпроект

ЧЕРНІВЦІ СТАЛИ СВІТОВОЮ СПАДЩИНОЮ ЮНЕСКО

Колишню резиденцію буковинських митрополитів (нині Чернівецький національний університет) внесли до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомляє офіційний сайт ЮНЕСКО.

За словами ректора ЧНУ Степана Мельничука, рішення про внесення одного з корпусів університету було прийнято сьогодні близько 13.00 на 35-ій сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, яка триває у Парижі з 19 по 29 червня.

"Митрополича резиденція є видатним прикладом історичної архітектури XIX-го сторіччя, - йдеться в описі у списку Світової спадщини. - Її комплекс дає приклад архітектурних та культурних впливів візантійського періоду і втілює потужну присутність Православної церкви під час правління Габсбургів, підкреслюючи політику віротерпимості у Австро-Угорській імперії".

- Внесення до спадщини ЮНЕСКО створить імідж для нашого університету і привабить туристів, - зазначив Мельничук. – Ми ж, зі свого боку, повинні облаштувати для туристів усі зручності: обладнати стоянки для транспорту, місця для харчування, сувенірні магазини. Плануємо перенести господарський двір за корпусом №4 в інше місце, а там створити туристичний комплекс. Але коли це буде і за які гроші – поки що не знаю.

 Резиденція буковинських митрополитів - красиве і величне місце для університету, куди там Гоґвартсу :) ІП вітає Чернівці і всю Україну з чудовою новиною

За словами Мельничука, з резиденції у новозбудований корпус перенесуть навчальні факультети, залишивши у пам'ятці ЮНЕСКО музеї та виставкові зали.

Показово, що рішення було прийняте оперативно - через три роки після подачі документів до Центру Світової спадщини.

У список Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

До сьогоднішнього рішення Україна у Світовій спадщині була представлена п'ятьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

Як УНР вводила єврочас. У 1918-му годинники переводили на 68 хвилин

"Україна розриває рішуче старі примусові зв'язки з Московщиною, зв'язується тісніше з західною Європою, водночас приймаючи і спільний час, вагу і міру, тому що різниці дуже ускладнюють зносини, торгівлю та подорожі..."

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.

Андрій Андрушків: "Дереву пам'яті потрібен гумус з історій"

Публічне інтерв'ю із магістром богослов'я, військовослужбовцем ЗСУ Андрієм Андрушківим у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Котлета по-київськи. За лаштунками найганебнішої промови президента Буша

Сьогодні багато хто справедливо обурюється ідіотським меню на честь початку російського головування в Радбезі ООН. Саме це головування означає остаточний колапс світової безпекової архітектури. Раду Безпеки ООН очолює агресор. Тому котлета по-київськи у тому меню асоціюється із промовою, яку виголосив президент США Джордж Буш 1 серпня 1991 року у Верховній Раді України.