ЮНЕСКО: в окупованому Криму Росія привласнила понад 4 тисячі пам’яток і вивозить артефакти

Росія на півострові проводить несанкціоновані археологічні розкопки та стирає сліди культурної присутності кримських татар

З об'єктами всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та іншими культурними пам'ятками в окупованому Криму та Севастополі поводяться по-варварськи, вони зазнають розграбування з боку окупаційної влади.

Про це йдеться в доповіді ЮНЕСКО про спостереження за ситуацією в Автономній Республіці Крим для 212 сесії Виконавчої ради організації, передає Укрінформ. 

 

Цю інформацію представила ​​національна комісія України у справах ЮНЕСКО та постійне представництво України при ЮНЕСКО на прохання генерального директора ЮНЕСКО. У документі навели загальний огляд ситуації у сферах компетенції ЮНЕСКО в Автономній Республіці Крим та Севастополі, які тимчасово окупувала Російська Федерація. У доповіді також подали ​​відповідну оновлену ​​інформацію за період з січня 2020 року до кінця липня 2021 року.

"Росія привласнила українські культурні цінності на півострові, включаючи 4 095 пам'яток національного та місцевого значення, які перебувають під охороною держави ...Росія використовує таке привласнення для реалізації своєї комплексної довгострокової стратегії щодо зміцнення свого історичного, культурного і релігійного домінування над минулим, сьогоденням і майбутнім Криму", – наголосили в документі.

РФ незаконно вивозить артефакти з окупованого Криму, які потім експонує на своїй території з  "власними кураторськими наративами", проводить несанкціоновані археологічні розкопки, стирає сліди культурної присутності кримських татар на півострові, а їх релігію перетворює на зброю проти них самих.

Також в організації звернули увагу, що в порушення вимог Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, на об'єктах культурної спадщини проводять незаконні археологічні розкопки. Зокрема, в червні 2021 року з використанням важкої техніки стартували "розкопки", які можуть поставити під загрозу статус поселення Херсонес Таврійський, внесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Крім того, для будівництва траси "Таврида", яка веде до нещодавно збудованого Керченського мосту, що з'єднує півострів з Росією, знищили мусульманські поховання.

У Бахчисараї на тимчасово окупованій території Кримського півострова незаконно створені органи захопили 32 об'єкти нерухомості національної пам'ятки "Ханський палац", які входять до складу Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.