У Львові презентують "Антологію українського націоналізму"

В четвер у Львові відбудеться презентація нового видання Української видавничої спілки ім. Юрія Липи “Антологія українського націоналізму”.

До збірки увійшли основоположні праці теоретиків українського націоналізму першої половини ХХ століття.

Тематика творів охоплює широкий спектр проблематики: моральноетичні аспекти, геополітичні напрямні, філософські підстави, державотворчі концепції, соціальні питання, політичні візії.

Оскільки в одній книжці неможливо охопити повне коло авторів, тем і текстів, до тому не увійшли вартісні праці Юрія Бойка, Дмитра Штикала, Євгена Онацького, Михайла Колодзінського, Ярослава Старуха, Ярослава Оршана, Дмитра Маївського, Євгена Маланюка та ряду інших теоретиків і публіцистів.

Обкладинка книги

Тексти, поміщені в антології, з'явилися на світ в різний час і за різних обставин. Передвісниками та ідеологічним обґрунтуванням організованого націоналістичного руху слід вважати праці Миколи Міхновського "Самостійна Україна" і Дмитра Донцова "Націоналізм", написані на початку століття, перша - ще до початку Української революції, друга - по її поразці.

Добірка творів Юліана Вассияна, Дмитра Андрієвського - це початки творення ОУН, Зенон Коссак, Дмитро Мирон, Олег Ольжич, Олена Теліга, Ярослав Стецько, Микола Сціборський, Юрій Липа писали в 30-х на початку 40-х років минулого століття, до початку нападу Німеччини на СССР.

"Петро Полтава: "Кто такие бандеровцы и за что они борются"

Петро Полтава, Василь Галаса і Осип Горновий пропонували свої розробки в часи безпосередньої збройної боротьби УПА, а статті Степана Бандери, Романа Бжеського, Володимира Яніва та Степана Ленкавського написані в умовах вимушеної еміграції в кінці буремних сорокових.

До другого тому увійшли матеріали Великих Зборів та конференцій ОУН і авторські публікації другої половини ХХ століття.

Час і місце: 23 лютого 2012 р. о 16:00. Львівська обласна універсальна наукова бібліотека (проспект Шевченка, 13).

Вхід вільний.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.