НІМЕЧЧИНІ ДОЗВОЛИЛИ НЕ ПЛАТИТИ ЗА ЗЛОЧИНИ НАЦИСТІВ

Міжнародний суд ООН в Гаазі позбавив Німеччину від необхідності платити компенсації родичам убитих нацистами людей.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

У 2008 році уряд ФРН звернулося до Гааги, щоб оскаржити вимоги італійців про матеріальні компенсації за постраждалих від дій нацистів. В їх позові йшлося про події вересня 1943 року - травня 1945 року на території окупованої німцями Італії.

У листопаді 2008 року Верховний касаційний суд Італії задовольнив вимоги дев'яти родичів двох мешканців села Чивітелла, яких y 1944 році розстріляли солдати вермахту. Згідно з рішенням суду, влада ФРН повинні булa виплатити італійцям один мільйон євро.

У цьому процесі були задіяні також греки, які намагалися одержати компенсацію від Німеччини за своїх родичів, убитих есесівцями в червні 1944 року в грецькому селі Дістомо. Італія дозволила грекам подавати позови проти ФРН через свої суди.

Німеччина відмовилася платити гроші й звернулася до Гааги, щоб перевірити, чи відповідає такий судовий процес нормам міжнародного права. Німецький уряд просив розібратися, чи може приватна особа в своїй країні подавати в суд на іншу країну. Міжнародний суд ООН ухвалив рішення на користь Німеччини. Підсумкове рішення опубліковано на сайті суду.

Раніше Італія намагалася оскаржити дії німецької сторони, але зустрічний позов, поданий італійцями в Міжнародний суд ООН, був відхилений в липні 2010 року. Влада Італії намагалася довести, що в даному випадку мова йде про злочини проти людяності і тому Німеччина не може прикриватися державним імунітетом.

Нагадаємо, що у жовтні 2010 року Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським договором 1919 року після Першої світової війни.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.