АНОНС: Презентація книги "Друга світова. Непридумані історії. (не) наша, жива, інша" від "Історичної правди"

22 червня, в річницю початку німецько-радянської війни, "Історична правда" презентує нову книгу своєї бібліотеки "Друга світова. Непридумані історії. (не) наша, жива, інша".

Війна розділила родини, позбавила ж життів, скалічила долі…

Книжка складається з реальних сімейних історій, переказаних зі слів батьків, бабусь і дідусів. Автори статей, зібраних завдяки науково-популярному виданню "Історична правда", розповідають про найстрашнішу війну ХХ століття, про долі тих людей, чиї життя назавжди розділилися на до і після.

Знати і пам’ятати важливо в будь-який час. Навіть через багато десятиліть з’являються нові деталі, спогади і свідчення.
• Війна (не) наша — не тільки за Батьківщину, а й за інтереси кількох тоталітарних держав.
• Війна наша — навіть через вісімдесят років.
• Війна жива — ми пам’ятаємо.
• Війна інша — різна для всіх, бо кожен бачить і розуміє по-своєму.

 

Зокрема, ви дізнаєтесь про:

• українців, які воювали в різних арміях;

• життя депортованих;

• долі вивезених на примусові роботи;

• чоловіків і жінок, що назавжди лишилися молодими.

Презентують: Вахтанг Кіпіані, Олександр Зінченко, Ірина Славінська.

22 червня, п'ятниця, 18.30

Місце: книгарня "Є" (Київ, вул. Храещатик, 46).

Організатори: видавництво "Vivat", книгарня "Є".

Вхід вільний.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.