В Черкасах ніяк не перейменують Енгельса на Чорновола

У Черкасах вулицю Енгельса не можуть перейменувати на вулицю Чорновола, оскільки для цього не вистачає голосів у міській раді.

Про це в коментарі "Інтерфаксу" заявив мер Черкас Сергій Одарич.

"Я прихильник перейменування вулиць, - зазначив Одарич. - Але на сьогоднішній день немає в міській раді достатньої кількості голосів, достатньої політичної волі для того, щоб це перейменування провести. Я переконаний, що вони з'являться. Можливо, навіть у цьому році".

У квітні минулого року відбулися громадські слухання, під час яких черкащани підтримали рішення топонімічної комісії перейменувати чотири черкаських вулиці: Леніна, Енгельса, Рози Люксембург і Кірова. Замість них повинні з'явитися Свято-Макарівська, Свято-Троїцька, Чорновола та Гуржіївська.

Однак рішення топонімічної комісії ще не розглянули депутати.

У Черкаській міській раді створена більшість, кількості голосів якої достатньо для прийняття будь-якого рішення. Туди входять дві фракції - Партії регіонів і Партії вільних демократів (14 і 22 депутати відповідно). До останньої партії має стосунок і мер Одарич.

Більше про перейменування вулиць і місць читайте за тегом "Топоніміка"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.