Голова українських пошуковців пішов працювати в уряд

Голова правління Всеукраїнського громадського об’єднання пошукових організацій "Союз "Народна Пам’ять" Ярослав Жилкін став відповідальним секретарем Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при КМУ

Про це йдеться у змінах та доповненнях, внесених до постанови КМУ про склад комісії.

За новою редакцією документу, до складу комісії введено голову, який буде виконувати у ній обов’язки відповідального секретаря.

Окрім того, до нового складу комісії введено першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, заступника директора Українського інституту національної пам’яті, представника Національної академії наук, голову Української спілки ветеранів Афганістану, представників ради Організації ветеранів України, інших державних та громадських установ.

Посада голови Комісії закріплена за міністром регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України – нині це Анатолій Близнюк. 

Коментуючи своє призначення на нову посаду, Жилкін відзначив: "Уперше за 20-років Незалежності держава доручила таку відповідальну посаду саме пошуковцям".

Як сподіваються пошуковці, нові призначення змусять державні органи, покликані підтримувати пошуковий рух, приділяти більш пильну увагу проблемам пошуковців та активніше з ними взаємодіяти.

Зокрема, це стосується ухвалення та виконання регіональних програм з увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, які нині існують лише в декількох областях України.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.