Київрада проголосує перейменування вулиці Боженка на Малевича

Комісія з питань культури та туризму підготувала проект рішення Київради щодо перейменування вулиці Боженка у Голосіївському районі на вулицю Казимира Малевича.

Відповідне звернення Польського Інституту з проханням підтримати перейменування зазначеної вулиці було підтримане на засіданні комісії, повідомляє прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

Депутат зазначив, що це перейменування вже підтримала комісія з найменувань та пам’ятних знаків КМДА. Тому проект рішення "Про перейменування вулиці Боженка у Голосіївському районі м. Києва на вулицю Казимира Малевича" буде внесений до порядку денного однієї з найближчих сесій Київради.

За словами Бригинця, необхідність прийняття такого рішення полягає у створенні умов для вшанування пам’яті всесвітньовідомого київського художника-авангардиста у зв’язку з відзначенням у 2013 році 165-річчя з дня його народження.

Казимир Малевич (1879-1935) - автор знаменитого "Чорного квадрата", художник-авангардист, основоположник супрематизму. Народився в 1879 році Києві, тут же навчався в художній школі.

Українські витоки авангарду Малевича. ФОТО

В 1927—1930 рр. викладав в Київському художньому інституті. Персональна виставка в Києві, яка працювала в лютому-травні 1930, була жорстко розкритикована, а восени того ж року Малевича заарештували і посадили.

Василь Боженко - уродженець Херсонщини, київський столяр, більшовик. Під час Січневого повстання 1918 року на чолі Деміївського червоногвардійського загону брав участь у боях проти Центральної ради.

Після поразки у вересні 1918-го організовує загони Української Червоної армії, стає командиром Таращанської бригади, яка входила до складу 1-ої української радянської дивізії, якою командував Щорс. Воював проти Директорії УНР, 5 лютого 1919 року саме полк Боженка оволодів Києвом. Помер від отруєння за підозрілих обставин у серпні 1919-го.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.