Спецпроект

Вулицю Боженка перейменують на Малевича

Комісія Київради з питань культури та туризму розглянула і підтримала ініціативу про перейменування вулиці імені червоного командира Василя Боженка на вулицю всесвітньо відомого українського художника Казимира Малевича.

Про це повідомила прес-служба депутата Київради Олександра Бригинця.

"Київ - рідне місто для одного з найбільш яскравих художників ХХ ст - Казимира Малевича. Безумовно, в Києві повинно бути більше місць, пов'язаних із усесвітньо відомими геніями, які мають стосунок до столиці. Малевич - один із них", - заявив Бригінець.

Казимир Малевич (1879-1935) - автор знаменитого "Чорного квадрата", художник-авангардист, основоположник супрематизму. Народився в 1879 році Києві, тут же навчався в художній школі. Протягом свого життя поза Києвом Малевич декілька разів мав намір перебратися на батьківщину, але переїхав тільки тоді, коли його почали переслідувати в Росії як "містика і формаліста".

Працював професором в Київському художньому інституті. Але і тут влада не давала йому спокою: персональна виставка в Києві, яка працювала в лютому-травні 1930, була жорстко розкритикована, а восени того ж року Малевича заарештували і посадили.

Василь Боженко - уродженець Херсонщини, київський столяр, більшовик. Під час Січневого повстання 1918 року на чолі Деміївського червоногвардійського загону брав участь у боях проти Центральної ради.

Після поразки у вересні 1918-го організовує загони Української Червоної армії, стає командиром Таращанської бригади, яка входила до складу 1-ої української радянської дивізії, якою командував Щорс. Воював проти Директорії УНР, 5 лютого 1919 року саме полк Боженка оволодів Києвом. Помер у серпні 1919-го.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".