СБУ не дала вивезти в Росію унікальну книгу вартістю 900 тисяч. ФОТО

Працівники СБУ та прикордонники затримали на Харківщині двох 23-річних громадян Росії, які намагалися незаконно вивезти з України унікальне видання - книгу "Історія та пам'ятки візантійської емалі" (1892).

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на прес-центр управління СБУ в Харківській області.

Книга була виявлена ​​в моторному відсіку автомобіля, на якому їхали молоді люди.

"Антикварний фоліант, більш відомий фахівцям за скороченою назвою "Візантійські емалі", належить до культурних цінностей, які мають історичне значення.

За даними офіційної експертизи, вартість вилученої книги становить 900 тисяч грн. Зараз співробітники СБУ встановлюють, як рідкісна книга потрапила до росіян.

Фото: "Медіапорт"

Слідчий відділ Управління СБУ в Харківській області порушив кримінальну справу стосовно контрабандистів за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2. ст.15, ч.2 ст.201 (замах на контрабанду, вчинений за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу Україні.

Книга "Візантійські емалі. Збори О. В. Звенигородського. Історія та пам'ятники візантійської емалі" (СПб., 1892) має 394 сторінки і 28 листів кольорових ілюстрацій (хромолітографія). Вона була випущена у  шкіряній палітурці білої шагрені з тисненням червоним золотом.

Суперобкладинки і закладка - кольорова парча із золотом. Друковані форзаци - візантійський орнамент із золотом. Обкладинки - хромолітографія зі сріблом.

 

Ідея оформлення належала самому збирачеві емалей, професору Санкт-Петербурзького університету Олександру Звенигородському. Ця книга стала однією з найдорожчих для свого часу, приблизно 1000 карбованців золотом за примірник.

Загалом було надруковано 600 примірників (по 200 російською, французькою та німецькою мовами).

 

Російський варіант набирали спеціально відлитим для цього видання шрифтом (за основу взяли шрифти Остромирова Євангелія).

 

Видання було не для продажу. Всі його примірники було пронумеровано і підписано, із вказівкою прізвища людини, котрій він призначався.

Весь наклад призначався "коронованим персонам, відомим ученим і визначним бібліотекам". Більшість примірників опинилась за кордоном - у королів Італії, Швеції,  Румунії, Іспанії, турецького султана, Бухарського еміра, Австрійського імператора тощо.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.