СБУ не дала вивезти в Росію унікальну книгу вартістю 900 тисяч. ФОТО

Працівники СБУ та прикордонники затримали на Харківщині двох 23-річних громадян Росії, які намагалися незаконно вивезти з України унікальне видання - книгу "Історія та пам'ятки візантійської емалі" (1892).

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на прес-центр управління СБУ в Харківській області.

Книга була виявлена ​​в моторному відсіку автомобіля, на якому їхали молоді люди.

"Антикварний фоліант, більш відомий фахівцям за скороченою назвою "Візантійські емалі", належить до культурних цінностей, які мають історичне значення.

За даними офіційної експертизи, вартість вилученої книги становить 900 тисяч грн. Зараз співробітники СБУ встановлюють, як рідкісна книга потрапила до росіян.

Фото: "Медіапорт"

Слідчий відділ Управління СБУ в Харківській області порушив кримінальну справу стосовно контрабандистів за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2. ст.15, ч.2 ст.201 (замах на контрабанду, вчинений за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу Україні.

Книга "Візантійські емалі. Збори О. В. Звенигородського. Історія та пам'ятники візантійської емалі" (СПб., 1892) має 394 сторінки і 28 листів кольорових ілюстрацій (хромолітографія). Вона була випущена у  шкіряній палітурці білої шагрені з тисненням червоним золотом.

Суперобкладинки і закладка - кольорова парча із золотом. Друковані форзаци - візантійський орнамент із золотом. Обкладинки - хромолітографія зі сріблом.

 

Ідея оформлення належала самому збирачеві емалей, професору Санкт-Петербурзького університету Олександру Звенигородському. Ця книга стала однією з найдорожчих для свого часу, приблизно 1000 карбованців золотом за примірник.

Загалом було надруковано 600 примірників (по 200 російською, французькою та німецькою мовами).

 

Російський варіант набирали спеціально відлитим для цього видання шрифтом (за основу взяли шрифти Остромирова Євангелія).

 

Видання було не для продажу. Всі його примірники було пронумеровано і підписано, із вказівкою прізвища людини, котрій він призначався.

Весь наклад призначався "коронованим персонам, відомим ученим і визначним бібліотекам". Більшість примірників опинилась за кордоном - у королів Італії, Швеції,  Румунії, Іспанії, турецького султана, Бухарського еміра, Австрійського імператора тощо.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.