Вулицю Металістів у Києві перейменують на честь історика?

Вулицю Металістів у Солом’янському районі столиці перейменують у вулицю Михайла Брайчевського.

Відповідне звернення ГО "Всеукраїнська асоціація музеїв і заповідників" підтримала комісія з питань найменувань і пам’ятних знаків КМДА, повідомив член комісії, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Для впровадження цього рішення в дію потрібне результативне голосування депутатів Київради.

Михайло Брайчевський (1924-2001) — український історик та археолог. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, голова Київського осередку Українського історичного товариства ім. Грушевського, почесний професор Могилянки.

Опублікував понад 500 наукових праць. Через одну зі своїх праць - "Приєднання чи возз’єднання?" - втратив роботу за фахом в СРСР. Брав участь у русі шестидесятників.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.