історики | Історична правда

15 січня 2021,
11:42

В Україні заснували літературну премію за найкращі історичні твори

У Вінницькій області заснували Всеукраїнську літературну премію імені Миколи Рябого за найкращий літературний твір історичної тематики.

14 січня 2021,
17:30

In memoriam. Помер учений-орієнталіст Ігор Черніков

9 січня 2021 року пішов із життя Ігор Федорович Черніков – відомий український учений-орієнталіст, дослідник історії Туреччини, українсько-турецьких зв'язків, історії міжнародних відносин.

12 січня 2021,
11:21

НБУ вводить в обіг пам'ятну монету на честь Агатангела Кримського

Національний банк із 12 січня вводить в обіг пам'ятну монету "Агатангел Кримський" номіналом 2 грн і тиражем 35 тис. штук.

28 грудня 2020,
14:25

Російського історика-реконструктора засудили до 12,5 років колонії за вбивство студентки

Районний суд Санкт-Петербурга визнав історика Олега Соколова винним у вбивстві 24-річної аспірантки Анастасії Єщенко та незаконному зберіганні зброї.

In Memoriam. Колеги, студенти та друзі діляться спогадами про Ігоря Скочиляса

Ігор Скочиляс був справді великим істориком з наголосом на кожному з цих слів. Головною його рисою була любов до правди – безумовне прагнення до неї та її відстоювання. Він очолив цілий дослідницький напрямок, який займається історією Київської Церкви та її унійною традицією. Про таких як д-р Ігор Скочиляс говорять, що на них тримається наука і світ. Він був дійсно незамінною людиною. Його відхід на вічний спочинок – це велика втрата для сім’ї, спільноти УКУ та України

22 грудня 2020

4 грудня 2020,
09:22

На «мистецькому» круглому столі пролунала ідея створити музей геноциду кримських татар

Міф про споконвічну ворожнечу слов'ян і кримських татар насаджувала радянська історіографія, щоб утримувати їх у місцях вигнання.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

30 листопада 2020

30 листопада 2020,
10:07

АНОНС: Дискусія "Минуле, що не проминає: культура і політика пам’яті на пострадянському просторі"

Міжнародна асоціація гуманітаріїв запрошує на чергову онлайн-дискусію, присвячену переосмисленню травматичної спадщини комуністичного періоду під загальною назвою «Минуле, що не проминає», яка відбудеться 1 грудня 2020 р. цього разу у партнерстві з Київським центром Українського католицького університету.

Олексій Толочко: «Нема кращого стимулу для історика, ніж чужа книжка, яка не подобається»

У Платона ідеальною державою мусили керувати філософи. Досвід показує, що коли гуманітарії, які читають і пишуть книжки, беруться керувати державою, це закінчується катастрофою. Михайло Грушевський тому добрий приклад. Хороший історик, блискучий публіцист, поганий літератор і катастрофічний політик. Винниченко — блискучий письменник і катастрофічний політик.

19 листопада 2020 — Марія Прокопенко

11 листопада 2020,
17:15

Гульнара Бекірова отримала премію чеського Інституту дослідження тоталітарних режимів

Історикиня Гульнара Бекірова отримала премію чеського Інституту дослідження тоталітарних режимів – «За досягнення у захисті принципів демократії, свободи і прав людини»

10 листопада 2020,
09:32

IN MEMORIAM: померла Ніна Россошинська

Ніна Леонідівна Россошинська – багаторічна директорка Національного музею народного декоративного мистецтва

Олександр Зінченко: "Історична правда": короткий курс

За 10 років на «Історичній правді» вийшло більше 13 000 публікацій, майже 1000 істориків, політиків, письменників і публіцистів стали нашими авторами. Борис Джонсон і Віктор Ющенко, Сергій Плохій та Марія Матіос, Василь Стус та Юрій Смолич, Степан Бандера і Джон-Пол Химка, Вацлав Гавел та Оксана Забужко, Джеймс Мейс та Левко Лук'яненко

18 жовтня 2020

14 жовтня 2020,
10:31

АНОНС: Онлайн-лекція «Роль жінок в УПА»

Яким ми собі уявляємо образ українського воїна і яким він був насправді? Яку роль виконували жінки в українській армії? Як це бути жінкою на війні і в підпіллі?

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

14 жовтня 2020 — Кася Комар-Мацинська

12 жовтня 2020,
13:22

АНОНС: Онлайн-лекція "78 років УПА: як формувалася армія повстанців"

Падіння Польської Держави, півторарічні більшовицькі експерименти в Західній Україні, послідовність націоналістів привели до того, що в 1942—1943 рр. саме націоналістичні організації (особливо бандерівська ОУН) стали виразниками позиції більшості західних українців. Населення, розчароване, як двадцятирічним досвідом співжиття з поляками, так і комунізмом та німецьким «визволенням», усе частіше бачило вихід у створенні власної Української Держави, і тому все більше людей були готові піти за націоналістами, які оголошували безкомпромісну й тотальну боротьбу за державність. У таких умовах на Волині та Поліссі формується повстанський рух, що згодом стає відомий як Українська повстанська армія.