В суботу - мітинг на захист Андріївського узвозу

21 квітня в центрі Києва відбудеться громадська акція "Захистимо Андріївський узвіз - захистимо Україну". Замість попереднього місця збору біля Історичного музею організатори вирішили провести мітинг на Михайлівській площі. "Приходьте, приводьте друзів та сусідів. Коли нас будуть десятки тисяч, орда відступить".

Про це "Історичній Правді" повідомив один з організаторів акції, активіст ініціативи "Збережи Старий Київ" Ігор Луценко.

"Кияни збираються, щоб врятувати від нищення Андріївський узвіз від руйнування та змусити владу берегти, а не допомагати грабувати Київ, - кажуть організатори. - Друзі, наші біди - через нашу пасивність. Приходьте, приводьте друзів, сусідів та колег. Коли нас будуть десятки тисяч, орда відступить".

Акція розпочнеться в суботу, 21 квітня о 12:00.

Мітинг очікується масштабним. Наразі на сторінці планованої акції у Фейсбуці висловили готовність прийти більше 1500 людей. Водночас добровольці організували роздачу запрошень на мітинг на більшості станцій столичного метро.

Під час заходу відбудеться концерт за участю гуртів "Мандри", "The Вйо", "Даха Браха", Фагота з ТНМК та інших виконавців.

Причиною акції стала неузгоджена з громадськістю "реконструкція" Андріївського узвозу, під час якої для будівництва бізнес-центру компанії Ріната Ахметова СКМ навіть знесли три будинки, не зважаючи на статус заповідника і комплексної пам'ятки містобудування.

Після того, як кияни збунтувалися, компанія-забудовник пообіцяла не нівечити узвіз склобетонною висоткою, а збудувати арт-простір, попередньо обговоривши його з громадою.

Вимоги учасників акції:

1. Порушення кримінальної справи, щоб притягнути до відповідальності усіх винних посадовців, які допустили руйнування будинків;

2. Відновлення усіх трьох зруйнованих будинків;

3. Створення незалежної комісії з києвознавців, архітекторів, митців, які вироблять проект збереження та розвитку узвозу як культурного центру Києва;

4. Внесення до закону про містобудування жорсткої відповідальності забудовників за порушення. Наприклад, правила, що незаконні дії забудовників виправляються за їхній рахунок із сплатою такого ж розміру штрафу до міського бюджету;

5. Негайне скасування Київрадою землевідведень, де вже ведеться або які загрожують новими варварськими забудовами у столиці.

Організатори просять приходити на акцію без партійної символіки.

Читайте також: Михайло Кальницький про минуле і майбутнє Андріївського (ФОТО)

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.