ГРОМАДА ОДЕСИ СТАЛА НА ЗАХИСТ ОБЛАСНОГО АРХІВУ

На історичному факультеті Одеського національного універститету ім. Мечникова відбулася загальні збори міської громади щодо подальшої долі Державного архіву Одеської області.

Про це повідомляє офіційний сайт архіву.

Участь у зборах узяли науковці, музейники, громадські активісти, депутати, представники обласної ради, журналісти.

Учасники заходу проголосували за створення громадської ініціативи "Друзі архіву". Вони закликали долучатися "всіх, хто розуміє виняткове значення архіву для культурного життя міста, регіону, країни".

В координаційній раді новоствореного руху - 22 особи на чолі з директором Одеського академічного центру Лідією Ковальчук.

Директор архіву Володимир Левчук повідомив активістам про ситуацію з будівлею першого корпусу Держархіву — колишньою Бродською синагогою (вул. Жуковського, 18). Нагадаємо, днями Одеська обласна рада проголосувала за передачу споруди юдейській релігійній громаді "Хабад Шомрей Шабос".

"Згадки про те, що з 1942 року в цій будівлі розташовується Держархів Одеської області, у проекті постанови облради не було, - наголосили архівісти. - Рішення про надання установі нового приміщення, що відповідає сучасним вимогам, не готувалось і на сесію не виносилось".

Голова Одеської облради Анатолій Урбанський запропонував перемістити унікальний архівний фонд до будівлі обласної психіатричної лікарні №2 (село Олександрівка Комінтернівського району).

"Будівля [психлікарні] наразі у стані розрухи і не відповідає потребам архіву навіть за площею", - наголосили архівісти - 1700 кв.м. при потребі мінімум 2700 кв.м.

Про неприпустимість такої ситуації висловились всі учасники зборів.

Активісти вирішили розробити план заходів, що мають вирішити "нагальну проблему архіву" - отримання нового гідного приміщення, яке відповідає сучасним вимогам формування, зберігання, дослідження та оприлюдення Національного архівного фонду.

Одеситів закликали надавати свої пропозиції щодо будівель, які можуть бути реконструйовані під архівне приміщення, або називати місця в центральній історичній частині Одеси, де можна збудувати новий дім архіву.

"Разом впораємося", - наголосили у громадській ініціативі.

Як відомо, в лютому 2016 року Одеський обласний архів завершив оцифрування і першим з українських архівів виклав у відкритий доступ всі описи фондів періоду УРСР та Незалежності.

Вже багато років будівля держархіву Одеської області перебуває в аварійному стані.

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.