Музей Голокосту чи всіх жертв Бабиного Яру?

5 квітня 2012 року відбулося розширене засідання президії Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України, на якому було розглянуто та схвалено передпроектну документацію Музею пам’яті жертв Бабиного Яру, розробником якої є Творча архітектурна майстерня "Л. Скорик".

Інформація про це з’явилася на сайті Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" в розділі "Новини".

Будівництво Музею пам’яті жертв Бабиного Яру запропоновано у вигляді (в плані) шестикутної "Зірки Давида" - релігійного символу, що зображений на прапорі Держави Ізраїль.

Лариса Скорик представляє проект музею

Як відомо, в цьому місці нацистами було знищено до 40 тис. євреїв, 25 тис. військовополонених, ромів, моряків, підпільників, партизан, активістів ОУН, звичайних киян.

Очевидно, трагедія євреїв потребує увічнення у вигляді пам’ятника чи меморіалу саме на тому місці Бабиного Яру, де їх розстрілювали. Проте, Державний історико-меморіальний заповідник замовляв проект музею пам’яті жертв Бабиного Яру (тобто усіх загиблих), а не музей Голокосту.

Спецпроект "Історичної правди" - сторінка про Голокост

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.