Спецпроект

Фільм "Безголосся" про Голокост на Львівщині можна переглянути онлайн. ВІДЕО

До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту в Україні відбулась онлайн-прем’єра документального фільму “Безголосся”.

Стрічку про Голокост на Львівщині, зняту громадською організацією "Після тиші", уже можна переглянути у відкритому доступі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

У фільмі йдеться про долю єврейського населення містечка Турка Львівської області під час Другої світової війни. Авторам стрічки вдалося записати спогади останніх свідків вбивств євреїв у цьому місті.

Фільм "Безголосся" - це своєрідне переплетення голосів минулого та сучасного, коли кадри міського простору, початку 1990-х років та сучасні, чергуються з оповідями місцевих жителів – носіїв пам'яті та постпам'яті про їхніх єврейських сусідів.

Перед початком Другої світової війни євреї були найбільшою етнічною групою у Турці — понад 40% від загальної кількості населення. З 4,5 тисячі євреїв, які там проживали, вижили лише кілька десятків. Більшість жертв вивезли та вбили у газових камерах табору смерті в Белжеці, а близько тисячі ‒ розстріляли в самому містечку.

Команді організації "Після тиші" вдалося не лише записати спогади останніх очевидців тих моторошних подій, але й знайти унікальні кадри, які були відзняті американським журналістом Девідом Лі Престоном у 1992 році.

Фільм "Безголосся" створений у 2021 році громадською організацією "Після тиші" спільно з Wanna production у межах проєкту "Мережа пам'яті" Фонду "Меморіал убитим євреям Європи" за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".