Спецпроект

Фільм "Безголосся" про Голокост на Львівщині можна переглянути онлайн. ВІДЕО

До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту в Україні відбулась онлайн-прем’єра документального фільму “Безголосся”.

Стрічку про Голокост на Львівщині, зняту громадською організацією "Після тиші", уже можна переглянути у відкритому доступі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

У фільмі йдеться про долю єврейського населення містечка Турка Львівської області під час Другої світової війни. Авторам стрічки вдалося записати спогади останніх свідків вбивств євреїв у цьому місті.

Фільм "Безголосся" - це своєрідне переплетення голосів минулого та сучасного, коли кадри міського простору, початку 1990-х років та сучасні, чергуються з оповідями місцевих жителів – носіїв пам'яті та постпам'яті про їхніх єврейських сусідів.

Перед початком Другої світової війни євреї були найбільшою етнічною групою у Турці — понад 40% від загальної кількості населення. З 4,5 тисячі євреїв, які там проживали, вижили лише кілька десятків. Більшість жертв вивезли та вбили у газових камерах табору смерті в Белжеці, а близько тисячі ‒ розстріляли в самому містечку.

Команді організації "Після тиші" вдалося не лише записати спогади останніх очевидців тих моторошних подій, але й знайти унікальні кадри, які були відзняті американським журналістом Девідом Лі Престоном у 1992 році.

Фільм "Безголосся" створений у 2021 році громадською організацією "Після тиші" спільно з Wanna production у межах проєкту "Мережа пам'яті" Фонду "Меморіал убитим євреям Європи" за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".