Спецпроект

Через 77 років розслідувачі встановили, хто міг видати нацистам родину Анни Франк

Міжнародна група із близько 20 істориків, криміналістів та аналітиків назвала ім’я підозрюваного чоловіка, який видав нацистам сім'ю єврейської дівчини Анни Франк, що переховувалася в окупованому нацистами Амстердамі.

Про це повідомляє BBC.

 

За даними дослідників, йдеться про єврейського діяча в Амстердамі Арнольда ван ден Берга. Ймовірно, він "здав" родину Франк нацистам, щоб врятувати власну сім'ю.

Ван ден Берг був членом Єврейської ради Амстердама, органу, змушеного проводити нацистську політику в єврейських районах. У 1943 році його розформували, а членів відправили до концтаборів.

Проте команда дослідників встановила, що самого ван ден Берга не відправили до табору, і він продовжив жити в Амстердамі. Було також припущення, що член Єврейської ради підживлював нацистів інформацією.

Ба більше, у документах попереднього слідчого у справі про донос нацистам на родину Анни Франк вони знайшли копію анонімної записки, надісланої батьку Анни – Отто, в якій Арнольд ван ден Берг ідентифікувався як зрадник його сім'ї.


Як відомо, єврейська дівчинка Анна Франк народилася у Франкфурті-на-Майні в 1929 році. У 1933 році, з приходом до влади в Німеччині націонал-соціалістів, її родина була змушена тікати до Амстердама.

Але в 1940 році нацистська Німеччина напала на Нідерланди та окупувала цю країну. Почалися арешти євреїв, яких депортували в концтабори. З 1942 року родина Франк переховувалася в задній частині будинку на набережній Прінсенграхт, де розташовувався склад фірми, якою керував батько Анни Франк. Але в серпні 1944 року на євреїв, які переховувалися в будівлі, донесли. Їх схопили й пізніше відправили до Освенцима. Анна Франк і її сестра Маргот померли від висипного тифу в березні 1945 року. На той момент вони перебували в концтаборі Берген-Бельзен.

Її щоденник, опублікований після її смерті, став найвідомішою розповіддю з перших вуст про життя євреїв під час війни.

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.