Спецпроект

Через 77 років розслідувачі встановили, хто міг видати нацистам родину Анни Франк

Міжнародна група із близько 20 істориків, криміналістів та аналітиків назвала ім’я підозрюваного чоловіка, який видав нацистам сім'ю єврейської дівчини Анни Франк, що переховувалася в окупованому нацистами Амстердамі.

Про це повідомляє BBC.

 

За даними дослідників, йдеться про єврейського діяча в Амстердамі Арнольда ван ден Берга. Ймовірно, він "здав" родину Франк нацистам, щоб врятувати власну сім'ю.

Ван ден Берг був членом Єврейської ради Амстердама, органу, змушеного проводити нацистську політику в єврейських районах. У 1943 році його розформували, а членів відправили до концтаборів.

Проте команда дослідників встановила, що самого ван ден Берга не відправили до табору, і він продовжив жити в Амстердамі. Було також припущення, що член Єврейської ради підживлював нацистів інформацією.

Ба більше, у документах попереднього слідчого у справі про донос нацистам на родину Анни Франк вони знайшли копію анонімної записки, надісланої батьку Анни – Отто, в якій Арнольд ван ден Берг ідентифікувався як зрадник його сім'ї.


Як відомо, єврейська дівчинка Анна Франк народилася у Франкфурті-на-Майні в 1929 році. У 1933 році, з приходом до влади в Німеччині націонал-соціалістів, її родина була змушена тікати до Амстердама.

Але в 1940 році нацистська Німеччина напала на Нідерланди та окупувала цю країну. Почалися арешти євреїв, яких депортували в концтабори. З 1942 року родина Франк переховувалася в задній частині будинку на набережній Прінсенграхт, де розташовувався склад фірми, якою керував батько Анни Франк. Але в серпні 1944 року на євреїв, які переховувалися в будівлі, донесли. Їх схопили й пізніше відправили до Освенцима. Анна Франк і її сестра Маргот померли від висипного тифу в березні 1945 року. На той момент вони перебували в концтаборі Берген-Бельзен.

Її щоденник, опублікований після її смерті, став найвідомішою розповіддю з перших вуст про життя євреїв під час війни.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".