Спецпроект

Ізраїль визнав ще сімох українців Праведниками народів світу

Держава Ізраїль нагородила сімох українських громадян медалями Праведників народів світу – людей, які, ризикуючи власним життям, рятували євреїв у роки Другої світової війни.

Церемонія вручення нагород ізраїльським посольством відбулася у Києві в Національному музеї історії України часів Другої світової війни, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Так, звання Праведників народів світу присвоєно: Петрові Павловському (посмертно) та його брату Гнатові Павловському (посмертно) за порятунок Міхаєля Грінштейна та його батька Шмуеля, дружини, трьох дітей і двох родичів: Ісаака Подежви та Роні Шварцберг. Нагороди отримали онуки братів Анатолій та Володимир Павловські.

Нагородили також Олександру Байнак (посмертно) за порятунок Хани Шварцман та Леоніда Сітковецького. Нагороду отримала правнучка Олександри Анастасія Байнак.

Також нагороджено Юлію Банько (посмертно) за порятунок Давида та Бенека Зонненштейнів. Нагороду передадуть племінниці Юлії Владиславі Івановій та її сину.

Нагородили й Ольгу Конахевич (посмертно) за порятунок Белли Клеваневської. Нагороду отримала її онука Ольга Конахевич.

Нагородили Павла та Марію Натарович (посмертно) за порятунок Раї Агранович-Задери. Нагороду отримала дочка праведників Іраїда Козачук.

"Сьогодні ми називаємо тих, хто рятував євреїв, - героями, праведниками, а те, що вони зробили, - подвигом. Але я певен, що для них самих у тому, що вони зробили, не було нічого героїчного. Для них самих це була нормальна людська реакція – пустити в дім, нагодувати, захистити, врятувати життя", - зазначив на церемонії посол Ізраїлю в Україні Михайло Бродський.

Директор Національного музею Юрій Савчук зазначив, що цей захід є застереженням і нагадуванням про людяність і подвиг тим, хто сповідує ідею війни і агресії сьогодні.

Церемонію нагородження також відвідали посол ФРН в Україні Анка Фельдгузен та голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.


За даними посольства Ізраїлю на 1 січня 2021 року, звання Праведника народів світу було присвоєне 2673 українцям. За кількістю Праведників Україна посідає четверте місце у світі після Польщі, Нідерландів та Франції.

Звання "Праведник народів світу" присуджується Державою Ізраїль тим, хто в роки Другої світової війни рятував євреїв від знищення, на території Європи, окупованій нацистами. Визнані отримують медаль і почесну грамоту, а їх імена увічнюють у Яд Вашем на Горі пам'яті в Єрусалимі.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.