Спецпроект

В Казахстані упорядковують поховання Голодомору 1930-х років

В Казахстані виявлені нові поховання жертв Голодомору.

Про це повідомляє Tengri News із посиланням на Національний архівний фонд Казахстану.

"Досі нам була відома лише четверта частина масових поховань людей, загиблих у 1930-их роки в нашій області, - зазначив представник архіву у Павлоградській області Бекмухамед Іслям. - Зараз ми підняли всі архівні документи, наші співробітники не раз виїжджали в регіони, і було встановлено місце розташування ще більше трьох десятків поховань".

За словами чиновника, зараз на кожному похованні встановлюються спеціальні таблички з пам'ятним написом.

За даними архівістів, скільки конкретно людей загинуло в роки голодомору в Павлодарській області, достеменно невідомо.

"Людей ховали у братських могилах і жодних записів тоді ніхто не вів. Тільки в Іртишському  районі знаходяться два колодязі, куди скидали померлих. За приблизними даними, в кожному з них може бути до 200 осіб", - зазначив Іслям.

Кілька місяців тому президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв повідомив, що у 2012 році країна офіційно відзначатиме 80-річчя голодомору. "Від голоду в 1929-33 роках загинуло 40% казахів", - зазначив Назарбаєв.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.