На Львівщині відкриють пам'ятник Омеляну Ковчу

На Львівщині за участі глави УГКЦ Святослава Шевчука і понад тисячі священиків та ієрархів відкриють пам’ятник Омеляну Ковчу - греко-католицькому священику, який в часи Другої світової рятував євреїв, за що був ув’язнений і загинув у концтаборі Майданек.

Всеукраїнська проща, архиєрейська Божественна літургія та освячення і відкриття пам’ятника блаженному священномученику Омеляну Ковчу відбудеться 11 травня 2012 року о 10:30 у місті Перемишляни Львівської області.

Ризикуючи власним життям, отець Омелян рятував євреїв з фашистських катівень. Останні місяці його життя явили світові приклад самопожертви заради ближнього.

У пеклі концтабору Майданек в’язень номер 2399 відшуковував слова християнського милосердя та надії для кожного:

"Тут я бачу Бога, єдиного і однакового для всіх, незалежно від релігійних відмінностей, що існують між нами. Можливо, наші церкви різні, але в усіх них царює той же великий Всемогутній Бог. Коли я відправляю службу Божу, всі вони моляться. Моляться різними молитвами, але чи Бог не розуміє усіх мов?".

Омелян Ковч помер 25 березня 1944 року в Майданеку.

У 1999 році Єврейська Рада України присвоїла отцю Омеляну Ковчу звання "Праведник України".

У 2001-му Омелян Ковч був беатифікований Папою Іоаном Павлом ІІ.

Восени 2008 року Синод єпископів УГКЦ проголосив блаженного священномученика Омеляна покровителем душпастирів УГКЦ.

У 2009-му в Майданеку було відкрито меморіальну дошку Омеляну Ковчу.

Читайте також:

Омелян Ковч - священик концтабору Майданек

Омелян Ковч і Еміль Клугман у час людинонелюбства

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.