Молодих науковців запрошують поговорити про історію у світі глобалізації

На початку жовтня 2012 року в Києві запланована молодіжна науково-практична конференція "Національна історія у глобалізованому світі: виклики перед Україною".

Про це повідомляє сайт Historians.in.ua.

На початку жовтня 2012 року в Києві планується конференція молодих науковців.

Організатори заходу: Всеукраїнська молодіжна громадська організація "Українська Народна Молодь" за підтримки Державної служби молоді та спорту України.

До участі запрошуються молоді історики віком від 17-ти до 28 років. Відбір відбувається на конкурсній основі, однак важливим буде рівнозначне представлення регіонів, віковий та гендерний поділи.

Одним із основних завдань конференції є спроба вироблення цілісного бачення на минуле України молодими науковцями.

Тематика конференції не є обмеженою, вона обіймає як питання найдавнішої історії та археології України, так і проблематику сучасних соціально-політичних змін:

- Археологічні дослідження, місце античної історії;
- Роль Давньої Русі та Великого князівства Литовського та їх спадщини;
- Степовий чинник та його значення;
- Проблематика історії козацтва та міжконфесійного діалогу;
- Етнічні взаємини в історичному контексті;
- Роль імперій та виникнення національних рухів;
- Революції та їх значення;
- Питання постання тоталітаризму та опору йому;
- Світові війни та ідеологія рухів Опору;
- Радянська модель модернізації;
- Розпад імперій та питання "кінця історії";
- Нова незалежна держава перед викликом глобалізації.

Для участі в конференції необхідно до вересня 2012 р. надіслати заявку на конкурс, в якій вказати тему доповіді, відомості про автора, тези доповіді (до 4000 знаків).

Робочі мови – українська, російська, польська, англійська.

Заявки слід надсилати на адресу: unmkonferencia@hotmail.com

ВМГО "Українська народна молодь" має стосунок до Української Народної партії (лідер - Юрій Костенко).

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.