Косач-метеоролог

Сьогодні - День української гідрометслужби. І всі будуть говорити про її 100-річчя, яке відзначається цього року. І справді, в 1921 році було підписано більшовицький Декрет про створення української Гідрометслужби. Але...

Сьогодні - День української гідрометслужби.

І всі будуть говорити про її 100-річчя, яке відзначається цього року.

І справді, в 1921 році було підписано більшовицький Декрет про створення української Гідрометслужби.

 

Я хочу нагадати про постаті, про які ми мало знаємо і які зробили величезну роботу по створенню та розвитку нашої метеослужби значно раніше.

Хочу нагадати про видатного українського метеоролога. Неймовірну людину, вченого, письменника, перекладача, винахідника, представника гігантського за інтелектуальним та патріотичним масштабом роду Косачів-Драгоманових.

Він був ніби в тіні, завжди більш відомий, як брат своєї сестри, Лесі Українки.

Вони й дружили дуже сильно, навіть мали одне ім'я в дитинстві на двох - Мишолосія.

Михайло Косач!

Михайло отримує початкову освіту від мами, Олени Пчілки, що дозволяє одразу потрапити у 5-ий! клас гімназії.

Потім - Київський університет, фізмат.

Потім - університет в Тарту.

Потім - література (друкується під псевдонімом Михайло Обачний), а також фотографування та етнографія.

Захищає дисертацію з фізики і викладає її та математику в Тартуській жіночій гімназії.

 
Сестра і брат: Леся та Михайло Косачі

Михайло Косач мав ряд технічних винаходів, брав участь у роботі української громади в Тарту.

І - увага!

З 1901 року - приват-доцент кафедри фізики та метеорології Харківського університету. Тут розквітнув його талант як організатора.

Михайло Косач фактично став засновником метеорологічної служби на Харківщині.

Харківське земство схвалило його проект будівництва мережі метеорологічних станцій, на семи з них Косач організував спостереження. Опублікував низку праць із метеорології, теоретичної фізики.

Сам сконструював апарат, яким зробив рентґенівський знімок хворої ноги Лесі Українки.

Михайло Косач прожив лише 34 роки

Фізик, математик, письменник, перекладач.

Усебiчно обдарована особистiсть.

Метеоролог.

Дякуємо за все і вітаємо й Вас, пане Михайле, з Днем української Гідрометслужби.





Радомир Мокрик: Пам'яті Віктора Карта

25 липня на 96-му році життя помер всесвітньо відомий шаховий тренер, засновник Львівської шахової школи Віктор Карт.

Роман Маленков: Національне військове меморіальне кладовище: граніт чи пісковик?

Більшість козацьких хрестів України із пісковика. Найстаріший український хрест має вже вісім століть віку - хрест на могилі Клима Христинича, дружинника короля Данила. Стоїть він біля Зимного. Граніту раніше ніколи не було. Хоча маємо і об'єктивну причину - його просто значно складніше було добути.

Юрій Юзич: Перша українська адвокатка - пластунка Віра

Нещодавно "Історична Правда" публікувала текст Івана Городинського про першу українську адвокатку. Ольгу Ельвіру Люстіґ-Ганицьку можна вважати першою українкою, яка професійно практикувала право на Галичині у 1930-х роках. Після публікації групі істориків та дослідників історії Пласту вдалося з'ясували, що Ольга Ганицька була пластункою. Відтак, дізналися звідки вона була родом, в якому середовищі зростала та як склалася її доля після Другої світової війни.

А. Королівський: Аркадій Животко: чужий в Росії, забутий в Україні

Про нього не знають ані харків’яни, ані мешканці Кам’янця -Подільського, Києва, Ужгорода, що в їх містах жив і працював патріот і журналіст Аркадій Животко. Росія захоплює нашу історію, наші землі. Чому б нам не дати гарну відповідь вшануванням хоча б меморіальною дошкою Людини з крайньої межі етнічно українських земель?