У Київ приїде русинський історик Павло Маґочій

21 вересня о 17.00 у Будинку вчених НАНУ відбудеться зустріч із канадсько-американським науковцем, очільником кафедри українознавчих студій у Торонтському університеті, професором Павлом-Робертом Маґочієм.

Про це повідомляє видавництво "Критика".

Під час зустрічі проф. Маґочій представить українське видання своєї науково-популярної книжки "Ілюстрована історія України", яка нещодавно вийшла у видавництві "Критика".

За повідомленням видавницства, "Ілюстрована історія України" – це популярний, проте зіпертий на міцному академічному ґрунті синтез, що має на меті не тільки дати широкій аудиторії стислий, захопливий, динамічно викладений огляд історії України від античности аж до "постпомаранчевого" сьогодення, але й дослівно зобразити цю історію за допомоги детальних мап і численних ілюстрацій.  

Перед читачем постане вельми цілісний образ навдивовижу розмаїтої та багатокультурної цивілізації.

На відміну від більшости дослідників, автор дивиться на свій предмет під територіальним і мультикультурним, а не етно-національним кутом зору, і його увагу привертають, нарівні з українцями, всі народи, що колись жили на теренах нашої країни в її чинних кордонах.

Оскільки українську землю населяють різні народи, їхні історії та культурні здобутки складають український історичний процес, і події, пов’язані з кримськими татарами чи поляками, росіянами чи ромами, греками чи євреями, є частиною української історії, якщо вони відбувалися в межах сучасної України.

Зустріч відбудеться у Зеленій залі Будинку вчених НАН України (вул. Володимирська, 45–А).

Павло Роберт Маґочій - канадський історик, професор історії та політології Торонтського університету, президент Світового конгресу русинів та автор книг з історії русинів.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.