Спецпроект

Питанням Бабиного Яру опікується особисто голова ОП Єрмак, - історик Нахманович

Передача в оренду Меморіальному Центру Голокосту "Бабин Яр" єдиної історичної споруди у Бабиному Ярі, де було заплановано розмістити державний музей, пояснюється безпрецедентним тиском з боку голови Офісу Президента Андрія Єрмака.

Про це в коментарі Цензор.НЕТ сказав Віталій Нахманович, заступник голови Робочої групи з розробки концепції меморіалізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАН України.

 

"Меморіальний музей пам'яті жертв Бабиного Яру мав стати пілотним проєктом комплексної меморіалізації цього простору. Музей мав стисло репрезентувати підходи до висвітлення трагедії Голокосту та нацистського терору у широкому контексті історії Києва та України довоєнних часів, Другої світової війни та повоєнного часу, аж до сьогодення.

Важливо, що це мав бути погляд україноцентричний. Не в тому сенсі, що ми пропонували звести на маргінес єврейську трагедію, а в тому, що Голокост та всі інші трагедії Бабиного Яру мали бути подані в контексті української історії, української історичної пам'яті та проблем українського сьогодення.

Зрозуміло, що такий підхід аж ніяк не влаштовує власників Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", які прагнуть поширити радянську та сучасну російську візії історії Голокосту, Другої світової війни та України в цілому. Це, насправді, один із елементів світоглядної війни, що точиться між Росією та Україною, складова ідеологічної агресії з боку путінського режиму та його посіпак", - сказав він.

За його словами, серед тих, хто сприяє МЦГБЯ є багато чільних діячів Офісу Президента України.

"Одні з них займаються зривом судової реформи та проведенням фіктивних конкурсів на посади керівників силових структур. Це має дискредитувати Україну перед її західними партнерами. Інші відкривають карні справи проти політичних опонентів, що має розколоти українське суспільство. Нарешті, треті творять диверсії проти української національної пам'яті задля того, аби ідейно обеззброїти українців перед ворожою агресією.

Питанням Бабиного Яру опікується особисто голова президентського Офісу Андрій Єрмак, який, схоже, надав особисті гарантії Фрідману та його партнерам щодо втілення усіх їх планів у Бабиному Яру. Лише безпрецедентним тиском з боку Єрмака та його підлеглих обумовлена поведінка і Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради, і Національного заповідника "Бабин Яр", і Міністерства культури та інформаційної політики України".


Нагадуємо, що напередодні Мінкульт передав в оренду будівлю єврейського цвинтаря проросійському Меморіальному центру Голокосту.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".