Спецпроект

Питанням Бабиного Яру опікується особисто голова ОП Єрмак, - історик Нахманович

Передача в оренду Меморіальному Центру Голокосту "Бабин Яр" єдиної історичної споруди у Бабиному Ярі, де було заплановано розмістити державний музей, пояснюється безпрецедентним тиском з боку голови Офісу Президента Андрія Єрмака.

Про це в коментарі Цензор.НЕТ сказав Віталій Нахманович, заступник голови Робочої групи з розробки концепції меморіалізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАН України.

 

"Меморіальний музей пам'яті жертв Бабиного Яру мав стати пілотним проєктом комплексної меморіалізації цього простору. Музей мав стисло репрезентувати підходи до висвітлення трагедії Голокосту та нацистського терору у широкому контексті історії Києва та України довоєнних часів, Другої світової війни та повоєнного часу, аж до сьогодення.

Важливо, що це мав бути погляд україноцентричний. Не в тому сенсі, що ми пропонували звести на маргінес єврейську трагедію, а в тому, що Голокост та всі інші трагедії Бабиного Яру мали бути подані в контексті української історії, української історичної пам'яті та проблем українського сьогодення.

Зрозуміло, що такий підхід аж ніяк не влаштовує власників Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", які прагнуть поширити радянську та сучасну російську візії історії Голокосту, Другої світової війни та України в цілому. Це, насправді, один із елементів світоглядної війни, що точиться між Росією та Україною, складова ідеологічної агресії з боку путінського режиму та його посіпак", - сказав він.

За його словами, серед тих, хто сприяє МЦГБЯ є багато чільних діячів Офісу Президента України.

"Одні з них займаються зривом судової реформи та проведенням фіктивних конкурсів на посади керівників силових структур. Це має дискредитувати Україну перед її західними партнерами. Інші відкривають карні справи проти політичних опонентів, що має розколоти українське суспільство. Нарешті, треті творять диверсії проти української національної пам'яті задля того, аби ідейно обеззброїти українців перед ворожою агресією.

Питанням Бабиного Яру опікується особисто голова президентського Офісу Андрій Єрмак, який, схоже, надав особисті гарантії Фрідману та його партнерам щодо втілення усіх їх планів у Бабиному Яру. Лише безпрецедентним тиском з боку Єрмака та його підлеглих обумовлена поведінка і Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради, і Національного заповідника "Бабин Яр", і Міністерства культури та інформаційної політики України".


Нагадуємо, що напередодні Мінкульт передав в оренду будівлю єврейського цвинтаря проросійському Меморіальному центру Голокосту.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.