Спецпроект

Питанням Бабиного Яру опікується особисто голова ОП Єрмак, - історик Нахманович

Передача в оренду Меморіальному Центру Голокосту "Бабин Яр" єдиної історичної споруди у Бабиному Ярі, де було заплановано розмістити державний музей, пояснюється безпрецедентним тиском з боку голови Офісу Президента Андрія Єрмака.

Про це в коментарі Цензор.НЕТ сказав Віталій Нахманович, заступник голови Робочої групи з розробки концепції меморіалізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАН України.

 

"Меморіальний музей пам'яті жертв Бабиного Яру мав стати пілотним проєктом комплексної меморіалізації цього простору. Музей мав стисло репрезентувати підходи до висвітлення трагедії Голокосту та нацистського терору у широкому контексті історії Києва та України довоєнних часів, Другої світової війни та повоєнного часу, аж до сьогодення.

Важливо, що це мав бути погляд україноцентричний. Не в тому сенсі, що ми пропонували звести на маргінес єврейську трагедію, а в тому, що Голокост та всі інші трагедії Бабиного Яру мали бути подані в контексті української історії, української історичної пам'яті та проблем українського сьогодення.

Зрозуміло, що такий підхід аж ніяк не влаштовує власників Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", які прагнуть поширити радянську та сучасну російську візії історії Голокосту, Другої світової війни та України в цілому. Це, насправді, один із елементів світоглядної війни, що точиться між Росією та Україною, складова ідеологічної агресії з боку путінського режиму та його посіпак", - сказав він.

За його словами, серед тих, хто сприяє МЦГБЯ є багато чільних діячів Офісу Президента України.

"Одні з них займаються зривом судової реформи та проведенням фіктивних конкурсів на посади керівників силових структур. Це має дискредитувати Україну перед її західними партнерами. Інші відкривають карні справи проти політичних опонентів, що має розколоти українське суспільство. Нарешті, треті творять диверсії проти української національної пам'яті задля того, аби ідейно обеззброїти українців перед ворожою агресією.

Питанням Бабиного Яру опікується особисто голова президентського Офісу Андрій Єрмак, який, схоже, надав особисті гарантії Фрідману та його партнерам щодо втілення усіх їх планів у Бабиному Яру. Лише безпрецедентним тиском з боку Єрмака та його підлеглих обумовлена поведінка і Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради, і Національного заповідника "Бабин Яр", і Міністерства культури та інформаційної політики України".


Нагадуємо, що напередодні Мінкульт передав в оренду будівлю єврейського цвинтаря проросійському Меморіальному центру Голокосту.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.