Знайдено фронтову ванну Першої світової. ФОТО

В одному з окопів у лісах під Бродами Львівської області знайдено фронтову ванну.

Очевидно, знахідка зроблена "чорними археологами", повідомляє Вголос.

Ванна відлита з бетону і покрита спеціальною політурою жовтого кольору, яка достатньо добре збереглася на бетоні упродовж майже 100 років.

Як зазначив кандидат історичних наук, викладач Львівського національного університету ім. Івана Франка Ярослав Онищук, такий артефакт говорить про певний комфорт, який створювався для офіцерського складу австрійської імперської армії у часі Першої світової війни.

 Всі фото: vgolos.com.ua

Очевидно, ванна була встановлена в 1916 році, коли австрійське військо готувалося до зимового стояння.

Про те, що австрійці сподівалися надовго затриматися під Бродами, можна судити й за формою окопів довкола міста. Їхня глибина переважно сягає два і більше метри.

Влітку 1915 року внаслідок наступу союзних армій Німецької та Австро-Угорських імперій війська Російської імперії були змушені залишити Польщу і Галичину, відступивши на схід. Фронт стабілізувався по лінії Північна Білорусь-Пінськ-Дубно-Тернопіль-Чернівці до літа 1916 року.

Більше про Першу світову читайте на ІП в темі "Перша світова війна"

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.