Вийшла книга документів про Українську Гельсінську спілку

На восьмистах сторінках книги "Українська Гельсінська спілка у спогадах і документах" вміщено спогади понад 40 лідерів УГС та вперше опубліковані таємні документи КҐБ.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

У книзі, окрім спогадів очевидців та секретних документів КҐБ, містяться й унікальні фотографії. На одній зі світлин В’ячеслав Чорновіл зачитує декларацію Української Гельсінської спілки.

Збірка вийшла у видавництві "Ярославів Вал", упорядник — Олесь Шевченко — сам був членом УГС з 1976 року. Вперше презентована у вересні на Форумі видавців у Львові, ця книга отримала спеціальну відзнаку від "Радіо Свобода".

"Книжка написана не науковцями, не спостерігачами збоку, а безпосередніми учасниками подій, і в цьому велика її цінність. Нам вдалося зібрати настільки багато важливих матеріалів, що обсяг книги дозволив помістити десь тільки десяту їх частину. У збірці сотні і сотні імен", — каже упорядник Олесь Шевченко.

Директор видавництва "Ярославів Вал", письменник Михайло Слабошпицький відзначає, що Українська Гельсінська спілка відіграла значну роль у становлення України як незалежної держави.

"Це дуже добре, що врешті вдалося задокументувати, зібрати найважливіше в одній книзі, щоб про діяльність УГС мали змогу вивчати наступні покоління. Я думаю, що цим узагалі мав би займатися цілий інститут, бо обсяг роботи дуже великий і ми ще самі не повністю усвідомлюємо суспільної значущості появи цієї збірки", — сказав Слабошпицький.

Документи, які містить книга, старанно приховувалися від оприлюднення. Історик Володимир В’ятрович, який на посаді директора архіву СБУ розсекретив архіви КҐБ, каже, що таких документів залишилось дуже мало.

"Це століття в українській історії є дуже малодослідженим, бо історики не мали доступу до джерел. Саме в той час, коли Гельсінська спілка розпочинала свою діяльність, радянська влада видала вказівку про знищення документів в архівах КҐБ. І це великий успіх, що сьогодні маємо змогу оприлюднювати хоча б ті джерела, що вціліли", — вважає В’ятрович.

Член УГС, дисидент та філософ Євген Сверстюк каже, що коли вперше прочитав збірку, то побачив там багато цікавих речей, про які вже й забув.

"Це дуже цікава хроніка про те, як безсилі, з першого погляду, люди пробували якось зупинити те, що вже не зупиняється. Люди, які думають, що незалежність нам впала і дісталася не в ті руки, — примітивні. Незалежність виборювали на кожному кроці. Можливо, було недостатньо рук, але люди робили свою справу. І нинішнє покоління має продовжити цю справу, бо незалежність виборюється кожний день", — наголосив Сверстюк.

Українська Гельсінська спілка — громадсько-політична і правозахисна організація, заснована 7 липня 1988 року у Львові. Вона була ідеологічним та організаційним провідником національно-визвольної революції кінця 80-х — початку 90-х років.

Члени спілки брали участь у створенні перших демократичних громадських організацій — Товариство української мови, "Зелений світ", "Меморіал", Народний рух України за перебудову.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.