Автор Акту про незалежність України в реанімації

Учасник боротьби за незалежність України, дисидент, політичний діяч Левко Лук'яненко потрапив у реанімацію.

 Левко Лук'яненко

Про це повідомив на своїй сторінці у фейсбуці письменник та екс-депутат Володимир Яворівський.

"Українці! Помоліться і поставте свічку за здоров'я Левка Лук'яненка! Він у реанімації", - написав він.

Левко Лук'яненко (1928 р.н., с. Хрипівка Городнянського району Чернігівської області) - співзасновник Української робітничо-селянської спілки, за що 1961 р. засуджений до смертної кари, пізніше заміненої на 15 років таборів. 1976 р. вступає в Українську Гельськіську групу (УГГ).

Засуджений 1977 р. до 10 років таборів і 5 - заслання. У березні 1988-го заочно обраний головою відновленої УГГ, яка з 7 липня т.р. діяла як Українська Гельсінська Спілка (УГС).

На початку 1989 року повертається в Україну. У квітні 1990-го на установчому з`їзді УГС обраний головою створеної на її базі Української республіканської партії. У березні 90-го обраний депутатом ВР України.

Автор Акту про незалежність України, ухваленого 24 серпня 1991 р. Верховною Радою України. Балотувався на посаду Президента України. У 1992-1993 рр. - посол України в Канаді. Герой України. 

Читайте також:

День народження Української Гельсінської групи. КГБ салютує уламками цегли

Колекція документів до 40-річчя створення Української Гельсінкської групи 

КГБ проти "шестидесятників". Як саджали в 1970-х

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".