АНОНС: У Києві відзначать 30-річчя Української Гельсінської спілки. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ

26-27 жовтня пройде наукова конференція "Історична роль Української Гельсінської спілки у відновленні незалежності Української держави (1988-1990 рр.)" та відкриється виставка про історичну роль УГС.

"Українська Гельсінська Спілка була однією з найвідоміших опозиційних організацій національно-демократичного руху кінця 1980-тих- початку 1990 -тих. Її творці, зокрема колишні політв'язні В'ячеслав Чорновіл та Михайло Горинь, ставили собі за мету перетворити організацію в політичну, згодом – в партію, опозиційну до комуністичної. Відразу після створення нової організації у 1988 році вона привернула увагу КГБ. Вже незабаром в їх документах УГС фігурує як найнебезпечніша для комуністичного режиму структура. І вони не помилилися", - зазначив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

За словами очільника УІНП, ця організація вивела український національно-демократичний рух на новий рівень, а її активісти були серед тих, хто привів його до перемоги - відновлення незалежності України в 1991 році. 

 

26-27 жовтня, 11.00

Наукова конференція "Історична роль Української Гельсінської спілки у відновленні незалежності Української держави (1988-1990 рр.)"

Місце: м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 38/40, готель "Експрес", конференц-зала, IV поверх.

27 жовтня о 15.30

Відкриття фотодокументальної виставки "Історична роль УГС".

Місце: зала Національного музею літератури (вул. Б.Хмельницького 11). Після відкриття заплановано виступ Тараса Компаніченка.

Організатори: Український інститут національної пам’яті спільно з Національною академією державного управління при Президентові України, Ветеранським об’єднанням "Українська Гельсінська спілка" та Музеєм шістдесятництва.

Вхід вільний.

ДОВІДКА:

У листопаді 1976 року група правозахисників об'єдналася в Українську групу сприяння використанню Гельсінських угод в Україні, або Українську Гельсінську групу. Більшість її членів були ув’язнені радянським режимом.

Саме вони, відсидівши довгі терміни ув'язнення, наприкінці 1980-х років масово поверталися в Україну. І, маючи за плечима досвід шістдесятників і роки правозахисної діяльності в співпраці з міжнародними правозахисними організаціями, використали нові можливості для створення першої антикомуністичної опозиційної організації – Української Гельсінської Спілки (УГС).

7 липня 1988 року на 50-тисячному мітингу у Львові було проголошено Декларацію принципів Української Гельсінської Спілки. Засновниками стали В’ячеслав Чорновіл, Михайло і Богдан Горині, Микола Горбаль, Євген Пронюк, Олесь Шевченко, Василь Овсієнко, Степан Хмара та Зиновій Красівський. Очолив УГС Левко Лук'яненко.

Створення регіональних організацій УГС протягом 1988 року відбулося по всій Україні, члени Спілки не обмежували власну діяльність суто заходами УГС – вони входили в актив і керівництво інших патріотичних громадських організацій: Народний Рух України, Всеукраїнське товариство "Меморіал", "Просвіта", "Товариство української мови", Товариство політв'язнів і репресованих, Асоціація "Зелений світ" тощо.

За активної участі і впливу Української Гельсінської Спілки були проведені численні вшанування жертв комуністичних репресій по всій Україні, перепоховання Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого, "Живий ланцюг єднання", вибори до Верховної Ради УРСР та сотні мітингів за вихід зі складу СРСР і недопущення підписання нового Союзного договору.

Базові Принципи декларації УГС лягли в основу Декларації про державний суверенітет, проголошеної Верховною Радою УРСР 16 липня 1990-го року, а автором Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року став лідер УРП/УГС Левко Лук’яненко.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.