Харківський депутат презентував фотоальбом про історію Києва

У Києві презентували фотоальбом "Київ. Місто, яке пережило війну", в якому з різних архівів світу зібрано унікальні фотоматеріали про історію столиці з початку ХХ століття до сьогодні.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Фотоальбом "Київ. Місто, яке пережило війну" є плодом п'ятирічної роботи, під час якої ініціативна група вела переговори про отримання матеріалів з архівами, розташованими в Німеччині, Італії, Франції, Росії та Україні, повідомив депутат Харківської міськади Габріель Михайлов.

За словами депутата, багато фотографій купували на аукціонах в Інтернеті, при цьому приватні колекціонери не дуже хотіли співпрацювати.

"Ми працюємо і з приватними колекціонерами, але вони дуже важко розстаються зі своїми фотографіями, і якось неохоче презентують їх для того, щоб публікувати і показувати історію", - поскаржився Михайлов.

Фотохудожник Володимир Бисов також зазначив, що під час створення фотоальбому укладачі зіткнулися з низкою складнощів, обумовлених історичними аспектами.

"Більшість фотографій із німецьких матеріалів або з німецьких архівів, - сказав фотохудожник. - Цьому є просте пояснення, якщо згадати рівень розвитку Німеччини на той момент, і яка кількість робилася в Німеччині в "любительському" плані перед війною. І друга тема, це те, що в наших військах фотографувати було заборонено. За фотоапарат моглис сильно покарати просту людину".

Водночас Бисов повідомив, що проект "Київ" отримав великі відгуки від киян, зокрема в архітектурному середовищі.

За його словами, багато хто з його знайомих-архітекторів дуже уважно поставився до ідеї створення цієї книжки, а деякі віддавали з власних колекцій фотографії безоплатно.

Також багато хто з них допомагав укладачам книжки встановити місце розташування будівель, відображених на фото, та співвіднести його із сучасними будівлями в місті.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.