Дробович сподівається, що Музей Революції Гідності почнуть будувати до кінця року

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович сподівається, що будівництво Музею Революції Гідності розпочнеться наприкінці цього року.

Про це Дробович розповів під час презентації програми заходів до Дня Героїв Небесної Сотні в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.

 

"Що стосується музею, якраз в минулому році по музею у нас є багато оптимістичних новин. По перше, вдалося розблокувати переговори з переможцем архітектурного конкурсу, музей отримав право використання ескізу. Відповідно минулого року музей також провів відкриті закупівлі, і за результатами був обраний проєктувальник музею.

Власне ніяких обтяжень немає на цій земельній ділянці, музей може бути побудований. Минулого року було зрушення, яке насправді розблокувало процеси, які були заморожені багато років. Відповідно, з минулого року у нас відбуваються проєктування. Протягом цього року має бути проєктування, і можливо, якщо все буде добре, наприкінці року буде обраний підрядник, і почнуться будівельні роботи по музею. Ми на це сподіваємося", - розповів Дробович.

Він нагадав, що протягом минулого року було декілька рішень уряду, які стосуються вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні, а також розблокування процедури створення Меморіалу і Музею.

За його словами, минулого року в травні рішенням уряду було прийнято розпорядження про створення робочої групи з питань реалізації проєкту "Національного музейного комплексу Героїв Небесної Сотні".

"Я хочу нагадати, що коли ми говоримо про музейний комплекс в Києві, який створюється, то йдеться про два об'єкти – меморіал, власне це Алея, яка тягнеться від Майдану Незалежності до верхнього виходу з метро, і друге – це музей. Це два об'єкти, вони окремо фінансуються і вони окремі з точки зору розрахунків", - сказав він.

Дробович нагадав, що на території меморіалу поки накладені арешти, що пов'язано з розслідуванням убивств на Майдані.

"На земельній ділянці, яка пов'язана з меморіалом нагадаю, накладені арешти прокуратурою вже багато років, і відповідно поки накладені ці арешти, не може бути здійснено будівництво. Хоча є проєкт, він профінансований, виданий аванс. Відповідно цей арешт не дозволяє це робити, арешт не може бути знятий.

Як нам розповідає прокуратура, поки тривають суди, поки обвинувачені в злочинах проти учасників Революції Гідності не використали все своє право на захист, відповідно по всіх інстанціях не пройшов суд, відповідно прокуратура не може зняти арешт, тому що це процесуально ускладнює їм доведення злочинів тих, хто зараз перебуває в суді, якраз по цих справах", - зазначив він.

Також він нагадав, що 17 лютого минулого року вийшло розпорядження "Про план заходів з вшанування подвигів учасників Революції Гідності".

"Хочу нагадати, що воно затверджує порядок вшанування і відзначення на наступні 5 років. Відповідно, всі органи центральної влади, місцевого самоврядування, а також дипломатичні представництва, завдяки цьому плану мають можливість відповідно планувати та бюджетувати заходи із вшанування", - сказав він.

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".