У Києві встановлюють захисні конструкції для пам'яток культурної спадщини - потрібна допомога

Захист уже встановили для пам'ятників Самсону, Сковороді, Володимиру, Богдану Хмельницькому

У столиці активно встановлюють захисні конструкції для пам'яток культурної спадщини. Зокрема, завершено роботи біля пам'ятника Самсону, щодо експозиції музею Михайлівського собору та на Кам'яниці Київського війта. Про це повідомив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.

 

"Важливо, що до захисту пам'яток та культурних об'єктів від можливого знищення російськими окупантами долучається громадськість. Ми звертаємося до бізнесу із закликом допомогти у цій важливій справі. Місту потрібні фахівці, матеріали та техніка для того аби в максимально короткі терміни якісно завершити роботи із встановлення захисних споруд", – наголосив Микола Поворозник.

Зокрема, серед нагальних потреб:

  • фахівці з монтажу будівельних лісів та опалубки, будівельні альпіністи, водій маніпулятора;
  • ліси будівельні металеві, опалубна фанера, дошка, супердифузійна мембрана вогнестійка;
  • дизельний генератор на 5 кВт, маніпулятор.

Ті, хто має можливість допомогти за цими пунктами, можуть звернутися за телефоном: 098-689-63-22.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.