Івано-Франківськ пропонують перейменувати

На сесії Івано-Франківської обласної ради у депутатському запиті керівника місцевої "Просвіти" Степана Волковецького прозвучала пропозиція з назви обласного центру забрати першу частину – "Івано-".

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Він назвав першу частину назви "абсурдним додатком", "рудиментом радянської епохи".

На думку депутата, у 1962 році при перейменуванні Станіслава на Івано-Франківськ з нагоди 300-річчя міста тодішній режим "намагався відмежуватися від прізвища іспанського диктатора Франко".

Степан Волковецький заявляє, що теперішня назва не відповідає ані нормам української мови, ані традиціям назв міст і області. Як приклад навів Хмельницький. "Його ж не називаємо Богдано-Хмельницьк", – зауважив депутат.

Невдалою назву обласного центру Прикарпаття вважає і депутат обласної ради, письменник, лауреат Шевченківської премії Степан Пушик. Він теж за "Франківськ", але наголошує, що "обов’язково потрібно зберегти ім’я Івана Франка".

Депутати підтримали ці пропозиції. Було зазначено, що йдеться не про перейменування міста, а про внесення змін у назву.

Відповідні рішення повинні спершу ухвалити міська і обласна ради, а потім – Верховна Рада.

Про інші перейменування міст і вулиць в Україні читайте за тегом "топоніміка".

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".