Спецпроект

Навесні стартує проект "Віртуальний архів Т.Шевченка"

Менше ніж два місяці залишилось до старту проекту "Віртуальний архів Тараса Шевченка". Цей захід - ініціатива Національного музею Тараса Шевченка, присвячена створенню добірки електронних копій документів, що описують різні періоди життя і творчості видатного українця.

Музейники планують представити на широкий загал оцифрований архів, який досі не був оприлюднений, і розмістити його у вільному доступі.

"Віртуальний архів Т. Шевченка" - проект, що розпочинає низку заходів, запланованих до святкування 200-ої річниці з дня народження Тараса Шевченка у 2014 році.  

Спеціалісти Національного музею Тараса Шевченка, де зосереджений унікальний архів митця, створять електронну версію цього архіву та забезпечать умови вільного доступу до нього усім охочим науковцям, історикам й і літераторам. Відкриття цих архівів буде цікаве і дослідникам, і ширшій громадськості, адже вони містять об'єктивну та незаангажовану інформацію щодо усіх етапів життя та творчості письменника.

З-поміж унікальних документів, що увійдуть до цього архіву - метрична книга 1795 року із записом про народження майбутнього поета, екзаменаційні списки із Академії мистецтв в Санкт-Петербурзі, книги з особистої бібліотеки поета, прижиттєві видання з автографами автора, протоколи допитів, листування чиновників, тощо.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.