В Одесі відмовили у встановленню пам'ятника Герою України Віталію Скакуну

Віталій Скакун на початку повномасштабного вторгнення підірвав разом із собою Генічеський міст, щоб зупинити ворога.

Про це  повідомив офіцер ЗСУ, колишній ректор Одеського університету МВС В'ячеслав Аброськін на своїй сторінці у Facebook, пише Еспресо.

Засідання історико-топонімічної комісії при виконавчому комітеті Одеської міської ради, на якому розглядалось питання "Про погодження проєкту рішення щодо встановлення на Алеї ВМС України у парку Перемоги погруддя Героя України Віталія Скакуна, сапера 137 ОБМП 35 бригади ім. М. Остроградського" за клопотанням командувача ВМС ЗС України Олексія Неїжпапи, відбулось 28 березня.

"На жаль, ані подвиг Героя, ані розуміння значущості для майбутніх поколінь, ані виступи / аргументи військових моряків вельмишановних "членів" комісії не вразили і тому відмовлено", - пояснив Аброськін.

Він зауважив, що погруддя з білого мармуру за кошти волонтерів та небайдужих простих людей уже було виготовлено.

Нагадаємо, сапер та матрос Віталій Скакун перебував у складі сил, які одними з перших давали відсіч ворогу на Кримському перешийку. Віталій був добровольцем, який 24 лютого здійснив мінування та підрив автомобільного мосту Генічеськ — Арабатська Стрілка, щоб дати побратимам час організувати оборону. Віталію Скакуну було лише 25 років. Він родом з Бережан Тернопільської області, навчався і служив на Львівщині.

Звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" Віталію Скакуну присвоїли посмертно 26 лютого 2022 року.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.