В Одесі відмовили у встановленню пам'ятника Герою України Віталію Скакуну

Віталій Скакун на початку повномасштабного вторгнення підірвав разом із собою Генічеський міст, щоб зупинити ворога.

Про це  повідомив офіцер ЗСУ, колишній ректор Одеського університету МВС В'ячеслав Аброськін на своїй сторінці у Facebook, пише Еспресо.

Засідання історико-топонімічної комісії при виконавчому комітеті Одеської міської ради, на якому розглядалось питання "Про погодження проєкту рішення щодо встановлення на Алеї ВМС України у парку Перемоги погруддя Героя України Віталія Скакуна, сапера 137 ОБМП 35 бригади ім. М. Остроградського" за клопотанням командувача ВМС ЗС України Олексія Неїжпапи, відбулось 28 березня.

"На жаль, ані подвиг Героя, ані розуміння значущості для майбутніх поколінь, ані виступи / аргументи військових моряків вельмишановних "членів" комісії не вразили і тому відмовлено", - пояснив Аброськін.

Він зауважив, що погруддя з білого мармуру за кошти волонтерів та небайдужих простих людей уже було виготовлено.

Нагадаємо, сапер та матрос Віталій Скакун перебував у складі сил, які одними з перших давали відсіч ворогу на Кримському перешийку. Віталій був добровольцем, який 24 лютого здійснив мінування та підрив автомобільного мосту Генічеськ — Арабатська Стрілка, щоб дати побратимам час організувати оборону. Віталію Скакуну було лише 25 років. Він родом з Бережан Тернопільської області, навчався і служив на Львівщині.

Звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" Віталію Скакуну присвоїли посмертно 26 лютого 2022 року.

 

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.